Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Зміни не настають, якщо ми будемо чекати допомоги від когось іншого чи о...»
Питання від: Marla Вік: 15

Проблеми з емоціями та соціалізацією

Мені 15 років. Два місяці тому я переїхала до нового міста, в рази менше за моє рідне. В мене там хоч і небагато було друзів але було певне коло спілкування де мені було комфортно яке я будувала роками та от все наладилось і я переїжджаю серез сімейні зміни. Покидаю друзів, спогади та мої плани на майбутнє руйнуються. Поки що не було і дня щоб я не плакала хоча я звичайно не така емоційна. Я іноді не розумію яку емоцію і коли мені використовувати. Можу сидіти говорити з матір\'ю а потім почати плакати або ж навпаки. Проблеми з соціалізацією в тому що я кожен день намагаюсь з кимось познайомитися але не виходить нічого нормального. Я припиняю цікавитись зовнішнім світом, сиджу вдома та граю в ігри, або ж займаюсь хотча б чимось що мене відволіче від поганих думок які виводять на негативні емоції. Звісно я не тільки граю в ігри але й читаю книжки або роблю хатню роботу але всеодно в уінці кожного дня сідаю і реву від того що мені навіть немає кому розповісти що не все так класно як я розвопідаю про нове місто. Я поки що просто чекаю вересня щоб піти до нової школи бо сподіваюсь що там знайду хотчаб одного друга
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Марія, вітаю!

Ви зараз переживаєте втрату… Втрату свого звичного життя, кола друзів, власних мрій, тому у вас нормальні властиві горю переживання. Просто дозвольте цій гіркоті виходити, біль стихне і стане не таким пекучим лише з часом, потім буде сум, печаль, хвильками злість, роздратування і десь там за горизонтом постукає прийняття. Я щиро співчуваю вам і через екран відчуваю ваші страждання, ви жива і дуже чутлива. Не вимагайте від себе багато чого, дозвольте собі просто бути такою як ви є. Можливо поділіться з мамою як вам непросто дався цей переїзд.

Я бажаю вам сил пережити ці зміни та змінитись! Ви завжди у себе є, бо коли немає зовнішньої опори, то проростає внутрішня.

Сподіваюсь, що соціальне життя проявиться саме у школі, можливо варто ще піти на якісь гуртки, спортивні секції. Розумієте, життя все одно перемагає і ваша жага жити теж просте контактами, інтересами на новому місці, просто потрібен час… Попрощатись з минулим та адаптуватись до теперішнього!

Відредаговано автором 11-08-2024 12:27:31

Маріє, дуже хочеться Вас підтримати.
Це дійсно дуже важко, змінювати життя не по своїй волі.
Вам дійсно потрібен буде час на горювання, як при справжній втраті важливої людини.
Адже це було таке життя, яке Вам подобалось.

А от щодо "втрати майбутнього " я б посперечалась.
Адже майбутнє залежить вже від Вас.
Тільки 3 роки відділяють Вас від 18-річчя, коли Ви вже самостійно можете обирати свій шлях.
Можна використати ці 3 роки для підготовки до такого майбутнього, яке Вам сподобається.

Щодо друзів.
Чи є можливість спілкуватись онлайн з тими, хто залишився в місті, звідки Ви виїхали?
Адже таке спілкування може полегшити період адаптації на новому місці.
Вітаю, Марло :)
Переїзд на нове місце це завжди стрес. Це складно перенести дорослій людині, а підлітку тим паче. Ваш емоційний фон нестабільний через ваш вік, а переїзд з усіма його складнощами та змінами додав масла у цей вогонь. Тож ваш стан зараз цілком природній.
Не змушуйте себе швидко почати радіти, шукати нових друзів, насолоджуватись новим містом... Рухайтесь своїм темпом. Дайте собі час стабілізуватись, прожити ці емоційні гойдалки. Якщо вам складно ділитись із батьками та старими друзями, ведіть щоденник – він прийме всю вашу біль без критики.
Ваш стан скоро обов'язково стане краще. А попереду багато цікавого та захоплюючого :)
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?