Доброго дня!
цитата:
Знайшли рак: як вийти з оціпеніння, взяти себе в руки, щоб боротися?
Шкода, що зі здоров'ям відбулось таке. Дуже співчуваю вам і хочу підтримати. Діагноз ще не вирок життю, тим більше, коли вам зробили операцію.
цитата:
Наступиоло якесь оціпеніння, страх паралізував.
Вважаю, що варто поставитись до свого теперішнього стану - появи страху та оціпеніння, як до ПРИРОДНОЇ і водночас ТИМЧАСОВОЇ реакції на потужний стрес(!) Упевнений - ви себе ПОСТУПОВО опануєте, а той емоційний ступор, що спричинений страхом, відійде в небуття.
цитата:
Потрібно діяти, але внутрешній “ступор“ і всі технічні перешкоди наче паралізували.
Дійсно, як діяти? Де узяти сили?
Напевно, в сенсах, що відкриті перед вами? Заради чого варто жити і перемогати хворобу? Я достеменно не знаю багатьох аспектів вашого буття - сім'ю, наявність дітей, ваші плани і мрії, що мали до недуги. Проте я переконаний, що варто не здаватись заради самої себе(!) Це головне і ключове. Ви - найвища цінність для себе на цьому світі. То ж ліпше за все сфокусуватись на цьому. І не лише... Ще на тому, що може бути в майбутньому для вас і з вами. Щоби ви реалізувались і розкрились в усіх можливих сенсах.
Отже, доводеться прийняти ВИКЛИК і діяти ВСУПЕРЕЧ обставинам. Для початку зосередитись на буденних речах - на тому, що у ваших силах. На догляді за тілом, побутових речах і загалом на всьому тому, з чого так чи інакше складались ваші будні.
Такий підхід повертає вам зв'язок із реальністю, виводячи з оціпеніння.
Неодмінно треба звертатись по допомогу і підтримку. Чи є такі люди поруч? Хто, зокрема, може посприяти вам у поїздках до лікарів?
Усе разом і буде способом
цитата:
себе зібрати до купи?
цитата:
Але як про те краще думати
Згадайте про свою силу, яку виявляли раніше. Про свої перемоги і свої чесноти, про все те, що варто цінувати...