Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 24 хвилини тому: «Доброго ранку! Той стан, який Ви описуєте, дуже схожий на психо-енергетичне виснаження. Підкажіть, будь ласка, чи були якісь стресові події, які передували появі такого стану? »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 година тому: «Не торопитесь с выводами и не спешите ставить себе диагноз. Как давно это продолжается? Временное снижение тонуса после стресса или болезни, большой нагрузки или серьёзных жизнен»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 8 годин тому: «Якщо у Вас виникли думки про завдання собі шкоди, щиро Вам співчуваю. Швидше за все, Ви знаходитесь в складній ситуації самотності та болю, де нема з ким поділитися своїми пережи»

ДУША

ДУША
Душа — історично сформоване поняття, що позначає уявлення про внутрішній, часто вбачаний як нематеріальний, початок психічного життя людини: сукупність свідомості, переживань, морально-особистісних властивостей та смислів. У різні епохи й культурах душу трактували по‑різному — від безсмертної і незалежної субстанції в релігійно‑ідеалістичних вченнях до метафори цілісності психічних явищ у сучасній науковій традиції; у деяких психологічних підходах (зокрема в юнгіанській) під душею розуміють динамічну, енергетично заряджену площину протилежностей усередині психіки.

Простими словами

Душа — слово про внутрішній світ людини: думки, почуття, совість і те, що робить людину «собою». Іноді підкреслює духовний або нематеріальний аспект цього внутрішнього життя; у науці натомість вживають терміни «психіка» або «психічні явища».

Приклад

Коли кажуть «вона має добру душу», мають на увазі її внутрішні моральні й емоційні якості; у психологічному описі це відповідає характеристиці емпатії, альтруїзму та емоційної чутливості.

Важливо не плутати

Душа vs психіка: «Душа» має історико‑культурно‑релігійний відтінок і часто припускає нематеріальність або метафізичну самостійність; «психіка» — науковий термін, що нейтрально позначає сукупність психічних процесів і явищ (сприйняття, пам’ять, емоції, мислення) і не передбачає метафізичних допущень.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Інші терміни в словнику

ДАЛЕКОГЛЯДНІСТЬ ДАЛЬТОНІЗМ ДЕ-ФАКТО ДЕБІЛЬНІСТЬ ДЕБРИФІНГ ЕКСПЕРИМЕНТУ ДЕВІАНТНИЙ ДЕГРАДАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ДЕГУМАНІЗАЦІЯ ДЕДУКЦІЯ ДЕЗАДАПТАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНА ДЕЙТЕРАНОПІЯ ДЕЛІКАТНІСТЬ ДЕЛІКВЕНТ ДЕЛІКТ ДЕЛІРІЙ ДЕМАГОГ ДЕМАГОГІЯ ДЕМОГРАФІЯ ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ ДЕМОФОБІЯ