Live:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 5 hours тому: «Доброго дня. Звернув увагу, що як це часто буває, здається ніби існує дисбаланс, перекос в бік іншого, ніби ви бажаєте його, спілкування, а він недостатньо. Хоча він спілкується, »
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 6 hours тому: «Доброго вечора. На сьогодняшній день на нашій планеті більше 4 мільярдів представників чоловічої статі. Віднімемо неповнолітніх хлопчиків і отримаємо майже 3 мільярди чоловіків. З »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 hours тому: «Дуже важко, не знаючи Вас, давати рекомендації. Можливо, Ви не до кінця еволюціонували як жінка, яка може зацікавити чоловіка, залучити, зробити його думки своїми думками, щоб ві»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Torri Age: 37

Я не могу отпустить маму..

Добрый день.Я не могу отпустить маму.. хотя ее уже нет в живых. И никогда не смогу этого сделать, хоть и говорят, что надо смириться и отпустить. Моя мама жаловалось на серце (лечили мы ее в кардиологии) пока не поставили диагноз церроз печени. После этого дианоза она не прожила и месяца умерла практически у меня на глазах в муках и криках. На вскрытии патологоанатом написал заключение - рак. Не могу себе простить, просто, что ее нет среди нас, что ведь что-то возможно могла сделать и не сделала. Когда ее не стало, каждую ночь мы вместе (во снах). Небыло еще не одной ночи, что бы мы не общались. Она так и не поняла, что с ней произошло. Во снах она уверенна, что жива. Вот только последнее время стала задовать вопрос, что же произошло. В жизни для меня мама была не только Мамой с большой буквы этого слова, но и самой близкой подругой. С которой можно было поговрить на различные темы. Мы знали друг о друге все. Мы были не розлей вода. Все время вместе. Не было ни дня, что бы мы не созванивались. А сейчас я осталась совершенна одна. Так тяжело мне никогда не было в жизни. Я не смогу без нее жить. Просто не могу...Мне некому выплакаться, не с кем разделить свое горе. Наработе я как-то держусь, но когда прихожу домой, смотрю на ее вещи, фотографии мне становится совсем тоскливо и одиноко. От меня словно отрезали половинку души и тела. Как жить дальше и жить ... не знаю.
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?