Як же мені це набридло, все по колу. Почуття дискомфорту та невпевненості..

Доброго дня шановні психологи, я уже писав колись тут, маю проблему яка почалась з дитинства, це дискомфорт на вулиці, відчуття тривоги та невпевненість в собі. Вдома почуваю себе нормально, а на вулиці коїться щось страшне, якийсь тривожний стан, дискомфорт, незнаєш куди дивитись, від поглядів ховаєш свій погляд і соромишся, а особливо незнаєш де дітись коли проходиш попри дівчат, мені 22 роки, дівчини ніколи не було, зустрічався пару разів, але все валилось на перших порах. та я й сам розумію чому, проблема в мені, пробую себе контролювати але все марно, читав літературу різну але на практиці чогось все рушилось причина в мені, говорю з незнайомими людьми важко та якось невпевнено, і цим користуються, напевне найгірше з цього всього, що я все усвідомлюю і розумію , мене це злить але зробити нічого неможу, що через цю поведінку сильніші люди користуються цим. Наведу приклад підїжає маршутка і я заходжу, там всі люди сидять, мені важко повернути голову та вибрати собі місце, чому? Через це шо всі починають на тебе дивитися а мені зразу робиться ніяково, звісно я ношу "маску" і стараюсь не показувати, що мені дискофмортно та думаю це недуже діє. Живу з батьками, та не вишу на шиї в батьків, вважаю себе не дурним, так як заробляю на життя сам. Ну це почуття дискофорту в розмові, на вулиці, а особливо з дівчатами просто будуть мене їсти до кінця життя якщо я незмінюсь. Прошу від Вас шановні поради, інструкції чи якоїсь методики, просто через цей свій стан я вже сам незнаю, щоо я хочу мені нічого не хочеться якийсь негатив та упадок( я розумію. що це неправильно), виконаю її так як все це дуже набридло! Думав знайти психолога, та живу в невеличкому містечку де його так і незміг знайти.