Question

26-03-2012

Доброго дня шановні психологи, я уже писав колись тут, маю проблему яка почалась з дитинства, це дискомфорт на вулиці, відчуття тривоги та невпевненість в собі. Вдома почуваю себе нормально, а на вулиці коїться щось страшне, якийсь тривожний стан, дискомфорт, незнаєш куди дивитись, від поглядів ховаєш свій погляд і соромишся, а особливо незнаєш де дітись коли проходиш попри дівчат, мені 22 роки, дівчини ніколи не було, зустрічався пару разів, але все валилось на перших порах. та я й сам розумію чому, проблема в мені, пробую себе контролювати але все марно, читав літературу різну але на практиці чогось все рушилось причина в мені, говорю з незнайомими людьми важко та якось невпевнено, і цим користуються, напевне найгірше з цього всього, що я все усвідомлюю і розумію , мене це злить але зробити нічого неможу, що через цю поведінку сильніші люди користуються цим. Наведу приклад підїжає маршутка і я заходжу, там всі люди сидять, мені важко повернути голову та вибрати собі місце, чому? Через це шо всі починають на тебе дивитися а мені зразу робиться ніяково, звісно я ношу "маску" і стараюсь не показувати, що мені дискофмортно та думаю це недуже діє. Живу з батьками, та не вишу на шиї в батьків, вважаю себе не дурним, так як заробляю на життя сам. Ну це почуття дискофорту в розмові, на вулиці, а особливо з дівчатами просто будуть мене їсти до кінця життя якщо я незмінюсь. Прошу від Вас шановні поради, інструкції чи якоїсь методики, просто через цей свій стан я вже сам незнаю, щоо я хочу мені нічого не хочеться якийсь негатив та упадок( я розумію. що це неправильно), виконаю її так як все це дуже набридло! Думав знайти психолога, та живу в невеличкому містечку де його так і незміг знайти.

Вопрос от: Alex; Возраст: 22

понравился вопрос?

27-03-2012 18:17:13Дополнение от автора

Дякую, Артур Акопян, спробую вашу пораду на практиці!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Артур Акопян · Answer 1 · 2012-03-27 14:03:24

Привет, Alex! Да, проблема у тебя не легкая, о чем говоришь хорошо понимаю, случай мне очень знакомый (надеюсь ничего страшного, что я на русском - мне так проще:) Конечно я могу тебе сказать, что это такая патологическая неуверенность в себе, нарушенная самооценка и все такое, но к сожалению тебе от этого легче не станет. Да и к тому же ты очень умный (я в этом уверен) и сам знаешь о причинах своего недуга лучше меня. Посоветовать тебе методику... не получится! Первое, что тебе надо осознать в твоей ситуации, что мысли и чувства не слиты в единую систему (ты умный, поймешь:) и сколько бы ты не тренировал свои планы, ощущения не изменятся. Реально изменить внутренние ощущения и перестать всего этого боятся можно только в присутствии другого человека, который сможет тебя просто поддержать в твоих переживаниях (заметь: не комментировать тебя, не советовать что-то, не подбадривать, а просто замечать твои чувства и просто быть рядом). Я думаю для тебя это будет новый опыт, учитывая, что ты всегда стремишься: "звісно я ношу "маску" і стараюсь не показувати, що мені дискофмортно".
И вот таким простым рецептом решаются твои проблемы:) С психотерапевтом - это происходит, как имитация в кабинете, а с "другом" в реальных жизненных ситуациях!

Як же мені це набридло, все по колу. Почуття дискомфорту та невпевненості..