Live:
Нора Маркман
Нора Маркман 3 hours тому: «Вітаю! Співіснування з нарцисичними, чи навіть просто інфантильними батьками - це дуже непроста задача. Колеги вже багато правильних речей написали вище - в тому числі про співзале»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 5 hours тому: «Вітаю.У вашому повідомленні багато болю за тим, чого вам так не вистачало з дитинства. Коли людині з дитинства не вистачало близькості, всередині може залишатися "голод до любові"»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 7 hours тому: «Дякую Вам за відвертість. Можливо, напишу дивні речі, але наше життя будується за певними законами. Один з них: оточуючий світ притягує до нас саме ті обставини, які максимально п»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: barnikl Age: 17

с чего начать?

Здравствуйте. У меня накопилось уж очень много неразрешенных проблем. В последнее время я стала замечать, что мои друзья начали таять и исчезать на глазах. Все не так как было раньше, многие отвернулись не объяснив обьективных причин, многие общаются из вежливости. Постоянно слышу шептания за спиной, слухи бесконечные, часто так выходит что я просто остаюсь в дураках из за своей доверчивости. Видя такое отношение мне просто страшно и как-то слишком сложно стало начитать общение, постоянно думаю лишь о том приятно ли собеседнику, интересна ли тема разговора, не слишком ли скучно, не глупости ли я говорю. Ни в одной компании не могу себя отпустить и вести себя так как хочу, говорить что хочу, постоянно прикусываю себе язык и плыву по течению. Просто не хватает смелости заявить что что-то не так, или я думаю по другому. Так где же взять эту смелость?
Следущая проблема это <a href="/interview.php?id=114">зависть</a>, с которой я уже почти не могу бороться.Мы учимся в одном классе одно время дружили, общались но потом постепенно все я стала замечать что все мои друзья постепенно стали ее, лучшая подруга во всех ситуациях на ее стороне, говорит ее словами и ведет себя с ней гораздо лучше чем со мной. К тому же, у этой самой девушки слишком близкие отношения с моим бывшим молодым человеком, который по несчастью тоже с нами учится. Он был моим первым, большой школьной любовью, год назад мы расстались по его инициативе. И очень некрасиво, с помошью смс сообщений.По сей день мне больно это все вспоминать, после этого не могу начать ни одни отношения.До сих пор каждый день о нем думаю, постоянно плачу, но ничего не могу с собой поделать. Никто не нравится, прихожу в школу и молча смотрю на них. Выходит так что и подругу забрала и парня. Девушка эта ужасно лицемерная, в этом я уже убедилась будучи ее подругой. Решиться высказать ей все в лицо не могу, так как она держит всю нашу огромную компанию и ополчись я против нее-жизни мне в школе не будет.
Подскажите пожалуйста что делать. Где взять смелость? Я запуталась во всех этих глупостях и осталась совершенно одна. С чего начать? Как сделать так чтоб окружающие меня уважали?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?