Замкнуте коло

Доброго дня.
Я зараз змінила роботу. На попередній мене не задовільняла напружена атмосфера, яку створював директор, тут з директором ніби все добре, але це тільки початок роботи. Я працюю трохи більше 2 міс.Роботи багато, можу сидіти до 20:00 год. хоч робочий день до 18:00 год.
Я відчуваю, що виснажуюсь приходжу пізно на квартиру, яку знімаю і можу ще дома доробляти роботу, мені це все надоїло, хоч робота перспективна.
Ще я поміняла місце проживання і адаптація мене теж дістала.
Зараз приїхав мій хлопець із сходу України і я розумію, що він скоро знову поїде, через це я не насолоджуюсь моментами, а боюсь що скоро всього не буде.
В мене як замкнуте коло, я завжди щось хочу змінити, роботу... і надіюсь, що якось буде краще, а воно не змінюється, і в основному все добре, але я розумію, що ні. Мені цього всього не треба, а що треба, я заплуталась. Хочеться сімейного життя, а що, якщо теж все буде не так, як я розумію. Та точно буде не так, бо нічого ідеального немає, головне не розчаруватись.
Я не знаю, що робити із роботою. Я її хотіла. тепер не стягую. Не хочу щоб хлопець їхав. Я особливо нізким і не ділюсь, але все не так. І не хочеться жалітись, бо розумію, що не той час.
Може не треба було все міняти(роботу, місто)
І життя сімейне зараз точно не побудую. Важко на душі чомусь.
Дякую.