Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 5 hours тому: «Ваш стан - класичний приклад того, як наше тіло і психіка пов'язані між собою, і в медицині це називається психосоматичною реакцією або соматоформним проявом стресу. Найімовірніши»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 6 hours тому: «Добрий день. Це може бути пов’язано між собою. Стрес здатен викликати та підтримувати м’язову напругу. А постійний дискомфорт у тілі, своєю чергою, може виснажувати нервову систему»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 6 hours тому: «Вітаю. Деперсоналізація і паніка можуть бути проявами тривожного розладу, і самі по собі ці стани є зворотними. Але якщо це триває вже тривалий час, першим кроком можна звернутися »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Лена Age: 40

Мама, подросток, отношения

Здравствуйте. Я мать-одиночка (муж погиб 13 лет назад), одна дочь 19 лет. Отношения с дочкой доверительные, она часто обращается за советом. Мне кажется у нее есть "синдром отличницы": школа с золот. медалью, но я уроки последний раз проверяла в 3 классе, сейчас институт (объясняю что это в жизни не главное, она отвечает, что учится на 4-5 ради стипендии), тоже с тренировками, изучением языков. Сейчас в период ее влюбленности я не знаю что ей советовать. Она ещё не с кем не встречалась. Мальчики, которые хотят встречаться с ней ей не нравятся, а сейчас понравился мальчик и она решила проявлять в отношении него инициативу. Пишет ему в соцсетях, он на ее смс отвечает через 2-3 дня, по 10 раз в смс говорит, что ей скучно и он таки пригласил ее гулять (было разово), им в одну сторону ехать с занятий и она медленно собирается, чтоб ехать с ним, но там где дороги расходятся он провожать не идет. Она переживает, обращается за советом. Я ей сказала, что это парень "не её", забудь и общайтесь как друзья. В ответ она сказала, что боится остаться одна, её подруги уже встречаются, общество навязывает. Я такого не ожидала. Понимаю, что сама где-то что-то упустила, но это прошлое, а что делать сейчас? Сказать: не переживай, всё будет хорошо,- не вариант. А что можно посоветовать? Или у многих подростков такие же проблемы? Может, мне свою манеру поведения надо как-то поменять? Или вообще стараться избегать тем о мальчиках-отношениях, чтоб она не думала, что это навязывается? (Может, это важно, я вышла замуж в 19) Спасибо.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.