Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 15 hours тому: «Ваш стан - класичний приклад того, як наше тіло і психіка пов'язані між собою, і в медицині це називається психосоматичною реакцією або соматоформним проявом стресу. Найімовірніши»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 15 hours тому: «Добрий день. Це може бути пов’язано між собою. Стрес здатен викликати та підтримувати м’язову напругу. А постійний дискомфорт у тілі, своєю чергою, може виснажувати нервову систему»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 15 hours тому: «Вітаю. Деперсоналізація і паніка можуть бути проявами тривожного розладу, і самі по собі ці стани є зворотними. Але якщо це триває вже тривалий час, першим кроком можна звернутися »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анастасия Age: 20

Одиночество

Добрый день!В последние годы начала замечать,что я совсем одна. В 13 у меня на глазах умер мой папа и после этого я закрылась в себе,я перестала общаться с друзьями,с знакомыми на некоторое время.Я не могла смириться с потерей отца.Я жила с мамой и братом.Сейчас брат женился и переехал в другую квартиру,у мамы появился муж,а я осталась совсем одна.У меня нету парня,друзья конечно есть,но они все время от меня что-то хотят,указывают,учат жизни.Они привыкли что я не умею отказывать людям вот они и пользуются этим.У меня есть одна лучшая подруга с которой я часто гуляла,проводила время,но к сожелению она живет в другой стране и мне грустно без нее.У нее появился парень и теперь я начала замечать как она отдаляется от меня,мы начали с ней реже общаться,реже видеться,и от этого мне больно.Каждый день я провожу сидя в ноутбуке за просмотром фильмов.Мне некому рассказать что у меня на душе,ведь по сути всем наплевать.У меня нету молодого человека потому что я считаю что я очень не красивая.Меня все детство в школе унижали,смеялись надо мной,потом в колледже меня не восприняли и за спиной меня высмеивали.У меня очень заниженая самооценка,и когда мне говорят какойто комплимент я не верю в эти слова.Я просто закрываюсь от всех,Я держу все в себе,по ночам даже плачу иногда.Хоть у меня и есть мама,брат,друзья-но все равно я себя чувствую очень одиноко.В последнее время я очень тоскую по своему отцу,я очень часто плачу,мне его очень не хватает.Когда я остаюсь на едине со своими мыслями я всегда думаю уйдти к нему на тот свет,да не могу,маму жалко.Я вбила себе в голову что я никому не нужна,у всех есть любимый человек,любимое занятие,а я так,второй вариант к которому они прибегают когда им плохо!я уже не знаю что мне делать,у меня уже 2ой год депрессия,я живу в страхе что могу потерять близких мне людей и останусь совсе одна в этом мире.После смерти папы я очень боюсь смерти близкого, я от каждого кашля мамы бегу к ней чтобы убедиться что с ней все хорошо потому что я не хочу ее терять.Я не знаю что и как жить дальше..
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.