Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 28 minutes тому: «Самотравмування (селфхарм) - це форма аутоагресії, її виражається в навмисному або підсвідомому прагненні наносити тілесні ушкодження самому собі. Причини можуть бути різні. Найч»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 3 hours тому: «Тут, наверное, самое честное - не оставаться рядом только потому, что тебе его жалко. Чувства могли измениться, и это не делает тебя плохим человеком. Да, ему может быть больно, но»
Вікторія Носенко
Вікторія Носенко 3 hours тому: «Вітаю. Те, що ви описуєте, дуже схоже на розлад харчової поведінки з епізодами очищення, і це вже не питання сили волі чи «огиди до себе». Ви кілька років живете в циклі: їжа → стр»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Вера Age: 30

Проблемы в личной жизни

Здравствуйте.
Мне 30 лет, и у меня нет пары.
Мне кажется, я влюбляюсь в проблемных мужчин. Почему-то меня притягивают те мужчины, которые переживают какой-то кризисный период, или не склонны к длительным отношениям.
Нельзя сказать, что ситуация повторяется один в один, все мужчины были разными по характеру и поведению... Но вот общее - они от чего-то страдали (проблемы с бывшими женами/детьми, на работе, в личной самореализации и т д).
Я не склонна к роли "спасительницы", и не могу понять, что именно меня привлекает в таких мужчинах, и как разорвать этот круг. Советы "быть собой" или "жить своей жизнью", чтобы "найти любовь" кажутся мне слишком общими. Я не понимаю, что именно мне нужно осознать, изменить в своем выборе или поведении, чтобы переключиться на другой тип мужчин.
Также у меня есть черта тянуть до последнего. Как правило, на первичном этапе отношения весьма эмоциональны, приятны, интересны, меня это захватывает. Влюбленность длится несколько месяцев, а потом начинают проявляться проблемы в ином свете (один парень оказался женат, второй - жил с женщиной, когда мы начали встречаться, хоть вскоре они расстались, у каждого были проблемные отношения и непризнание женщиной их ценности, проблемы с работой/детьми/бывшими, которые переносились на меня). И даже когда я понимаю, что несчастна в отношениях, я все равно отчаянно надеюсь, что все можно наладить. В отношениях появляется критика, недовольство, натянутось, я вижу, что мужчина не любит меня (часто они сами признавали, что я хорошая и "удобная", "выгодная партия", но искренних чувств они не испытывают), а я все думаю, что они смогут меня полюбить, ведь в начале отношений казалось, что они и правда влюблены. Где грань между "разбегаться при первом же конфликте" и "тянуть до последнего"?
Я бы хотела быть в отношениях, создать семью. Действительно с любимым человеком, в атмосфере взаимного доверия и заботы.
Что посоветуете? В каком направлении работать над собой? Над чем подумать? Какие методы работы возможны?
Спасибо.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.