Live:
Людмила Петрівна Колесник
Людмила Петрівна Колесник 18 minutes тому: «Вітаю ! Я б не поспішала відповідати на це запитання лише в категоріях «продовжувати чи припинити». Тут важливо розібратися, який вибір буде чесним для всіх учасників цієї ситуаці»
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 4 hours тому: «Вітаю, Марку! цитата: «Я закохався в одружену дівчину ,вона відповідає взаємністю .» Здатність закохуватись - чудова здатність людини. Без цього життя замальовується сірими фарба»
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 4 hours тому: «Доброе утро! цитата: «Как лучше поступить?» Для начала, можно и цитата: «съездить к себе домой отдохнуть неделю-две.» При этом важно сознавать, для чего увеличить дистанцию. Есл»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Катя Age: 21

Проблема в различии взглядов с молодым человеком

Здравствуйте!
Мы начали встречаться 10 месяцев назад, случайно познакомились, стремительно развивались отношения и первые несколько месяцев все было хорошо. Мы учимся в одном городе и живем в одном общежитии. Потом начали вылезать "минусы" каждого из нас.
Я тихая, спокойная, достаточно пассивная, бываю неуверенна в себе. Он - веселый, душа компании, активный.
Многие говорят что еще рано, но я хочу серьезных отношений, замуж, постоянно быть с любимым человеком. Меня не пугают бытовые проблемы.
Он на год младше меня. И о таком не думает и даже не хочет думать. Говорит, что хочет нагуляться, что должен думать о семье когда сможет ее обеспечивать и т.д. С одной стороны я согласна с его доводами, но с другой - не хочу ждать еще несколько лет неизвестно чего (он ведь мне ничего не обещает). Мне кажется, что если бы он действительно хотел быть со мной, то искал бы какие-то подработки, предложил бы снимать вместе жилье (пожить гражданским браком). Но он ничего не делает.
Еще одна проблема в том, что у нас слишком разное воспитание с исходящими из этого последствиями.
Я теряюсь. Он умеет красиво говорить, а я нет, потому в любых попытках поговорить получается, что он прав, а я хочу непонятно чего. И в то же время он говорит что очень меня любит и я самая важная для него девушка.
Из-за постоянных разногласий, мы пытались идти на компромиссы. Но все равно ничего не получается. Благодаря карантину разъехались по домам, решили отдохнуть друг от друга. Скучали очень. Но "мира" хватило ровно на 2 дня.
Я не знаю что мне делать дальше... Из-за постоянного стресса и отсутствия взаимопонимания у меня падает самооценка. Стоит ли пытаться сохранить отношения? (потому что вижу что одной любви в нашем случае недостаточно). Может я что-то делаю неверно? Может я правда слишком много хочу? Подскажите, как действовать дальше...
Спасибо
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.