Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 10 minutes тому: «Вітаю ! Те, що Ви описуєте — коли під час критики чи емоційної розмови хочеться впитися нігтем у шкіру, а потім вкусити себе, щоб заспокоїтися, — схоже на спосіб, яким Ваш організ»
Марта Калина
Марта Калина 2 hours тому: «Добрий день! Співчуваю, що ви проходите через це. Самопошкодження «впиватись ногтем в шкіру» та «кусати себе» не є нормальною або здоровою реакцією на стрес чи тривогу та вказує н»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 17 hours тому: «Ваш стан - класичний приклад того, як наше тіло і психіка пов'язані між собою, і в медицині це називається психосоматичною реакцією або соматоформним проявом стресу. Найімовірніши»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: snyssi Age: 36

Срываюсь на мужа без причины...

Добрый день, уважаемые психологи! Помогите разобраться в ситуации, сама никак не справляюсь... Последнее время (пару месяцев) страдаю от беспричинных истерик... До этого с мужем 6 лет вместе. Он на 10 лет младше. Было все - и скандалы, и драки, и алкоголь... Я не пью и не курю, из семьи интеллигентной. Его поведение переносила с трудом. Как вести себя правильно с такими людьми - не знаю... Он мог грубить, уходить - мы 1-3 месяца могли не жить вместе... У меня в голове сложилось четкое желание расстаться. Периодически напротяжении всего времени я так и делала, пыталась разорвать эти отношения. Но без него страдала ещё сильнее. Он приходил и снова мирились.. После Нового года мне хватило сил самой поставить точку... Я оправилась за это время. Даже не плакала и чувствовала себя прекрасно. Если и вспоминала о нем - могла это контролировать и не допускала слез. В мае отношения снова возобновились... Он ведёт себя совсем по-другому, заботится, успокаивает, помогает по дому... Я очень хочу с ним остаться, сохранить отношения! Но тут с моей стороны появились какие-то срывы!!! И даже на его обычные слова, я реагирую слезами и истерикой! Не могу подолгу совладать с собой. После истерики понимаю, что он прав, и ситуация того не стоит. Он первое время подходил, успокаивал, помогал разобраться... Сейчас и он уже не выдерживает. Пока терпит, не уходит, но боюсь, долго никто такого не выдержал бы... Он любит меня, хотя он совершенно другой, человек без принципов и ограничений. Мы с ним совсем разные. Но я его очень люблю. Мне очень просто с ним в быту. Мне с ним очень легко и комфортно. Как научиться принимать его таким, принимать его поступки, которые не укладываются в рамки моего восприятия? Помогите понять, почему я так на него остро реагирую? У нас очень много плохого было. Он мне причинял много боли... Как мне отпустить прошлое? Я очень хочу быть нормальной, адекватной рядом с ним. БЕЗ него у меня это получается. С ним я меняюсь до неузнаваемости. Разговоры ни к чему не приводят... Он всегда готов помочь, готов к диалогу... Но это не помогает. Я чувствую, причина во мне... Помогите разобраться!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.