Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 11 hours тому: «Ваш стан - класичний приклад того, як наше тіло і психіка пов'язані між собою, і в медицині це називається психосоматичною реакцією або соматоформним проявом стресу. Найімовірніши»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 11 hours тому: «Добрий день. Це може бути пов’язано між собою. Стрес здатен викликати та підтримувати м’язову напругу. А постійний дискомфорт у тілі, своєю чергою, може виснажувати нервову систему»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 11 hours тому: «Вітаю. Деперсоналізація і паніка можуть бути проявами тривожного розладу, і самі по собі ці стани є зворотними. Але якщо це триває вже тривалий час, першим кроком можна звернутися »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: aurora1572 Age: 16

Отношения с семьей

Здравствуйте! Не уверена, насколько серьезна моя проблема, возможно, все списывается на подростковый возраст. У меня трудности в общении с семьей. Она у меня полноценная - есть и мама, и папа, и старший брат. Но они все личности сильные, целеустремленные, очень энергичные и полны жизни, любят спорт. Они общительны, открыты, красивы, уверенны в себе. А я полностью противоположный человек - я не люблю делиться личными переживаниями, не говорю о своих эмоциях, больше молчу. Я довольно чувствительна и меня легко довести до слез, меня трудно назвать уверенным в себе человеком. Я не очень красива из-за проблем с кожей, у меня плохо получается заниматься спортом, сразу становится плохо, поэтому тело тоже не в лучшем состоянии. Я неинтересный собеседник, у меня нет хобби. Не знаю, как так оказалось, но у меня есть друзья, хотя я уже начинаю от них отдаляться, потому что мне кажется, что им лучше без меня. Моей семье хочется, чтобы я была такой же, как и они, и я их понимаю, ведь я тоже себе не нравлюсь, но я пыталась измениться, однако ничего не получается. Я старалась поддерживать беседы за столом (чаще всего они всего лишь вызывали смех), предлагала сходить куда-нибудь вместе (мне говорили, что не до этого), я покупала угощения, подарки, пробывала самые разные увлечения, пыталась читать книги, узнавать что-то новое, но ничего не помогает. Мне каждый день напоминают о том, что во мне все не так, и каждый раз я плачу. Иногда даже намекали на физическую расправу, если я не поменяюсь. Меня часто посещают суицидальные мысли, мне кажется, что всем будет лучше без такой обузы, как я. Я понимаю, что это все моя вина. Каждый день я сплю по 14 часов и все остальное время прокрастинирую или плачу, хотя раньше много училась, читала, общалась, но теперь я как будто бы умираю. Как найти силы, если ничего не получается, а поддержки никакой нет? Есть ли вообще уже смысл меняться, быть может, уже слишком поздно и я навсегда останусь неудачницей? Извините, если повествование рваное, непоследовательное или непонятное. Мне очень сложно описать свои волнения. Заранее спасибо за любой ответ.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.