Як заставити себе доглядати за зовнішністю?

Моя шафа з одягом на 80% складається зі шмоття в яке я не влажу. Я любила те шмоття, весь цей час мала надію що настане той день коли я ще вернуся до тих розмірів, і в мене просто не піднімається рука повикидувати те все... І чомусь у мене навіть немає бажання купити щось нове, гарненьке, але вже розміром як я зараз. Я придбала пару балахонисних речей в яких мені зручно і таскаю їх до дир, не маючи ні найменшого бажання прихорашуватись. А ті 80% моєї шафи уже 3 роки скучають на вішалках та полицях доки я візьму себе в руки і вижену з себе хоча б 10-15 кілограмів жиру.
Моє обжорство є в більшій мірі, чи повністю, наслідком частих депресивних станів. А мої депресивні стани підсилюються кожного разу коли я дивлюся на себе і мені приходе осознанісь того що в своєму житті я не можу вже контролювати нічого і навіть свого власного тіла. Я не подобалась собі ні 3 роки тому, коли я була розміром як ті 80% шмоття, ні навіть в 20 років та раніше, коли я була ще менших розмірів за ті 80% шмоття... Як же я можу полюбити себе в тому вигляді як я зараз??? Мабуть правда в тому що я ніколи не була і не буду для себе ідеальною.
Мені властиві дивні поведінки. Наприклад пару років тому я псіхонула на своє тьмяне волосся, яке випадаючи смітило скрізь, і я просто зістригла його машинкою під нуль. Так само було коли я вже втомилася від постійних безрезультних намагань стати худою, махнула на все рукою і почала жрати все підряд безконтрольно. Інколи посидіти на кухні, в час коли всі домашні позасинають, був єдиною можливістю відпочити від важкого дня. Часто ретуал пожирання всього підряд був чимось таким... Це був наче один із способів повільного самогубства. Я не могла зупинитися, тому їла ще більше навіть тоді коли впихувати вже не було куди. Моєю метою було зробити собі боляче, і це вдавалося - через деякий час я почала кожного ранку відчувати сильні болі в шлунку і сильну нудоту, але це мене не зупиняло, я продовжувала кожної ночі напихувати своє черево під зав'язку. Тепер я вже не просто неподобаюсь собі, я стала реально гидкою для себе. Я перестала слідкувати не лише за своєю вагою, для мене тепер є великим зусиллям над собою щоб заставити себе прибирати зайве оволосіння тіла, робити різні маски для обличчя, лінь навіть побистрому намазатись кремом, все рідше роблю манікюр... І слава богу я не перестала щовечора приймати душ щоб хоча б не смердіти як бомж.