«Ризикуйте, якщо переможете — будете щасливими, а якщо програєте — мудрим...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Анна Age: 30

Як стати життєрадісною?

Я заміжня, двоє маленьких дітей. Останнім часом нічого в житті не радує. З одного боку все ніби нормально, гарна сім'я, чоловік працює, здорові діти. Є за що дякувати Богу. Але всередині постійне незадоволення. Розумію, що всі проблеми в моїй голові. Не знаю як себе реалізувати в житті, відчуваю, що нікому не потрібна, постійно жалію себе, часто плачу, часто зриваюся на дітях, потім виню себе. З дитинства в мене низька самооцінка, боюся висловити свою думку, боюся критики, боюся бути в центрі уваги. Думаю це все іде з дитинства. Мама розлучилася з татом, коли мені було 5 років. Були скандали, сварки. Пам'ятаю момент, коли мене тато хотів бити, кричав, а сховалася під столом. Ще була ситуація, коли мама мене з братом забрала і ми ночували в сусідів, бо тато скандалив вдома. Пам'ятаю мамине лице і кров на ньому. В мене тоді був великий страх.
Коли мама розвелася з татом, ми стали жити з вітчимом. Він часто їздив по заробітках. Старався нас любити, балувати солодащами. Але багато комплексів заклав в мені. Часто в нас були сімейні розмови (з виховною ціллю), які майже завжди закінчувалися моїми слізьми. Він постійно повчав мене своїм грубим тоном, майже криком, постійна критика... Я в цій ситуації завжди замикалася, страшний ком в горлі, сльози... А потім я закривалася надовго в своїй кімнаті... Плакала в подушку...
В школі я була тихою, замкнутою, мало з ким дружила. Величезний страх ще зі школи виступати на публіці. Цей страх мене супроводжував і в інституті, і зараз по життю. Я боюся різних масових заходів, де б мені довелося щось говорити на людях. Сказати якийсь тост чи привітання наприклад. Я почуваю себе нереалізованою, не знаю чим зайнятися в житті, я живу як масці... Від цього повна апатія, шкода своїх дітей, що не можу їм показати радості життя...
Пробувала займатися самостійно собою, допомагало на деякий час. Тепер вже затяжний кризис. Проблеми з дитинства йдуть за мною як тінь. Відчуваю, що потрібна допомога психолога.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?