Життя після абьюза

Добрий день. 2 тижні назад мені допомогли вийти з дуже токсичних відносин - моєму батькові довелося фактично фізично виселити мого чоловіка з дому. Ми живемо в іншому місті від батьків вже більше 10 років. У нас двоє дітей. Я дуже вольова, працьовита дівчина, амбіційна і їхала в інше місто зі своїм тоді хлопцем без роботи, без гривні в кишені, забезпечувала його пів року, дала йому той грунт для того, щоб він встав на ноги. У нас були хороші відносини. Він був дуже тихим, спокійним, малослівним, добрим та дбайливим. Він був непроти, так і говорив: я не проти переїхати, не проти одружитися, не проти дітей, не проти; Були певні дзвіночки, які дуже насторожували (флірт, переписки, спалахи агресії, ізоляція мене - спочатку від роботи, типу я все забезпечу, приділи час собі і дитині...потім ізоляція від батьків - вони тебе позбулися, відправили в інше місто...від друзів - я ненавиджу людей, я ненавиджу гостей, зриви постійні, якщо ми навіть випадково зустрінемо на прогулянці знайомих...потім в принципі це дойшло до того, що я не могла нікуди вийти з дому - він зривався, дорікав, що я от на брови пішла егоїстка така!!! Тільки про себе і думаю. Але в реальності я на ті брови їздила 1 раз в місяць, це займало 1.5 години на вихідних...все. більше ніякого догляду, ні манікюрів, ні стрижок, ні шопінгу, ні кави з подругою, ні фітнесу...Ти хотіла дітей - сиди з дітьми. Це все прямі його цитати). Я то все ігнорувала...сліпо ігнорувала.
Рік назад після локдауну він мене відкрито зрадив. Сказав, що є любов в нього, що він нас лишає, адіос. Я впала в суперпогану позицію (( Це настільки сильне для мене було потрясіння, що я буквально втратила свою свідомість і критичне мислення. Я намагалася ж зберегти сім*ю...Я без роботи, дитині молодшій ще не було 3 років...старшому 4...В повній залежності від нього. За дітей страшно, бо вони сильно прив*язані...Я розгубилася в хлам. Почала за нього боротися. І почалося просто пекло. Він розкрився повністю.