Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 8 hours тому: «цитата: «І я головою розумію, що якщо я відстою свої бажання (наприклад в нас постійно суперечки за кондиціонер, бо йому вічно жарко а мені холодно), то буде по моєму, просто я не »
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 9 hours тому: «Вітаю ! Я б тут розділила дві абсолютно різні речі: його поведінку і Ваше переживання цієї поведінки. З того, що Ви описуєте, я не бачу в його діях ознак байдужості. Навпаки: в»
question author 10 hours тому: «Реакція на відповідь № 391658 для Наталия Горская Дякую за відповідь. Так, все сказане Вами відгукується.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Карина Age: 22

Нужно ли поговорить с бывшим?

Я рассталась с парнем почти 3 месяца назад. Расстались по моей инициативе, так как он начал охладевать ко мне. В итоге я предложила разойтись, чтобы увидеть насколько важно это человеку, ну а он не стал ничего предпринимать. Всё это время мы не общались.
Первое время мне было очень плохо. Я сутками думала только о нём, я не могла концентрироваться ни на чём. Абсолютно разнополярные мысли посещали меня касательно него. Но, со временем, я взяла себя в руки и начала заниматься собой. Спустя полтора месяца я прекратила думать о нём 24/7, появилось больше депрессивное состояние, как будто я вернулась к себе, но очень раненой и такой «забытой», будто я не обращала на свое психическое состояние внимание и только сейчас вернула фокус к себе. Я прекратила думать о нём, он ушёл из центра моего мозга, стал чем-то фоновым, прошлым. Я уже не интересовалась ним и ничего о нем не напоминало.
В таком состоянии я находилась все последующее время, но с каждым днём просветов ставало все больше и я потихоньку возвращала вкус к жизни.
Так было до этой субботы. Тогда я встретилась с нашими общими знакомыми и они мимолетом что-то о нём сказали. Я не подала виду, но мне стало больно. Вернувшись домой я опять начала думать о нём, вспоминать. Опять начало накрывать. Эти дни я опять начала срываться, заходить к нему на страничку, вижу новые фото, вижу какой он - от этого ещё больнее. Конечно же я не думаю о нём 24 часа, как раньше, но пару раз в день вспоминаю. И если вспоминаю, то испытываю тоску, скучаю по нему, хочу поговорить. Ощущение, будто рана успешно заживала, а её опять расковыряли.
Сейчас меня пробивает на желание обняться с ним, поговорить, а с другой стороны, намного сильнее желание его забыть, ведь мне было так хорошо до этой субботы...
Думала уже написать ему, встретиться с ним, поговорить. Возможно услышать то, что он не сказал мне прямо тогда. Расставить все точки, отпустить отношения, либо оказаться у него в объятиях, ведь инициатор я.
Как мне совладать с собой сейчас? Тогда мне помогла тотальная изоляция от него, но малейшая услышанная информации о нём и вот что началось. Я специально скрыла все публикации общих друзей, чтобы просто не видеть его. Но, услышав мелочь я промониторила всех и всё. Чувствую себя очень слабой перед ним. А это я его ещё не видела с тех пор. Как дальше? Если любая мелочь будет так сводить меня с ума, то я просто не смогу даже отвлечься на кого-то.
Мне нужно с ним поговорить?
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?