Live:
question author 4 hours тому: «Коли ми посварилися, я так злилася що він в повідомленні просив помиритися, казав що дуже любить і сумує (ми живемо в різних містах), я відповіла, що це точно кінець і він відповів»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 8 hours тому: «Если я правильно Вас поняла, Вы и хотите отношений, и боитесь. Это не лень, не “неопределённость характера”, не инфантильность. Это глубокое внутреннее противоречие, из-за которого»
Наталия Горская
Наталия Горская 15 hours тому: «Мелисса, очерёдность запросов тут важно изменить. НЕ "я хочу найти парня, чтобы не чувствовать себя одинокой". А сначала- "я хочу чувствовать себя Собой, с которой мне хоро»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik93d Age: 21

Что обозначает, когда человек резко начал избегать прикосновений?

Добрый день! Подскажите, что обозначает, когда человек резко начал избегать прикосновений? (не посторонний человек, личная проблема)
Это проявление недоверия к окружающим или что-то более глубокое? Данный "симптом" вызывает дискомфорт перед людьми и настораживает, как с ним работать и возможно ли самостоятельно убрать?
---
Не знаю, насколько полезно для анализа, но мини-анамнез, что касается именно такого проявления:
В жизни было несколько этапов:
- В детстве такого не было,
- потом из-за отца (обманул мою маму, скрывал кредиты и пару раз срывался физически на мне, тогда появилось недоверие к людям) было пару лет, когда очень боялась прикосновений со спины или чтобы вообще сзади кто-то был - вплоть до того, что не могла сидеть в кафешках, если за спиной не стена и тд и тп, хотя к самим по себе прикосновениям, объятиям положительно относилась
- потом появился парень и постепенно такое прошло, словно успокоилась, что никто не навредит. Ну и в принципе все так же спокойно обнималась с одногруппниками, дома, со знакомыми
- примерно полгода как опять обострилась что ли ситуация (или это что-то новое), но любые прикосновения окружающих вызывают дичайший дискомфорт, при том, что для окружающих это настолько резко и неожиданно, что даже трудно им объяснить, что это не обида или неприязнь к ним лично. Хотя да, в принципе тянет от всех отстраниться максимально, что не характерно для меня - это нагнетает и в итоге дискомфортно и когда есть прикосновения других (те же объятия) и когда прошу других этого не делать. Хуже всего с мамой - она не понимает немного этого и в итоге мне неприятно, когда она подходит и обнимает, но я не могу этого избежать, просто не обнимаю ее в ответ и чувствую себя потом ужасно (разговаривали, обсуждали - не помогает).

Подскажите, возможно ли (и если да - то как) самому с этим разобраться?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?