я не можу себе уявити у суспільстві, у контакті з людьми

Добрий день! Хочу одразу сказати, що у мене уникаючий розлад і я працюю з психіатром, але наразі не можу з ним зв‘язатися, тому пишу сюди. Я сама з маленького містечка, але зараз живу одна у Чернівцях, бо навчаюсь тут.

Ситуація: мені треба віддати людині речі, які їй через мене передали. Я ту людину ні разу в житті не бачила, тільки переписувалася з нею. Мені страшно думати про те, що я маю зустрітися з тією людиною, про що я буду з нею говорити? Вона цікава і подобається мені, але вже я боюся не сподобатися їй. Можливо вона може розчаруватися у мені чи скривдити мене.

Я не уявляю зустріч з тією дівчиною. Я не можу уявити себе у взаємодії з людьми не з моєї сім‘ї. Мені здається, що я як та мала дитина, де навколо всі дорослі знають, що робити, а я ні.

Я не вважаю себе поганою ззовні, але боюся, що саме моя зовнішність може не сподобатися тій людині. Боюся також, що коли буду з нею говорити, бовкну якусь дурню, що буду поводитися ніяково.

Я вже жалію, що погодилася передати їй ті речі, мені хочеться втікти і ніколи не виходити на вулицю