Question

15-09-2022

Добрий день! Хочу одразу сказати, що у мене уникаючий розлад і я працюю з психіатром, але наразі не можу з ним зв‘язатися, тому пишу сюди. Я сама з маленького містечка, але зараз живу одна у Чернівцях, бо навчаюсь тут.

Ситуація: мені треба віддати людині речі, які їй через мене передали. Я ту людину ні разу в житті не бачила, тільки переписувалася з нею. Мені страшно думати про те, що я маю зустрітися з тією людиною, про що я буду з нею говорити? Вона цікава і подобається мені, але вже я боюся не сподобатися їй. Можливо вона може розчаруватися у мені чи скривдити мене.

Я не уявляю зустріч з тією дівчиною. Я не можу уявити себе у взаємодії з людьми не з моєї сім‘ї. Мені здається, що я як та мала дитина, де навколо всі дорослі знають, що робити, а я ні.

Я не вважаю себе поганою ззовні, але боюся, що саме моя зовнішність може не сподобатися тій людині. Боюся також, що коли буду з нею говорити, бовкну якусь дурню, що буду поводитися ніяково.

Я вже жалію, що погодилася передати їй ті речі, мені хочеться втікти і ніколи не виходити на вулицю

Вопрос от: Іра; Возраст: 18

понравился вопрос?

15-09-2022 15:15:15Дополнение от автора

Ще одне, про що я ніколи не встигаю розповісти своєму психіатру. У мене немає друзів і зараз знайти подружку для мене це соромно(?), мені соромно розповідати батькам про свої соціальні контакти. Відчуття, ніби це викличе гнів у мами. Наприклад: «З ким ти здружилася то ж маніяк!». (У мене був такий досвід у дитинстві) І мені трошки того навіть і страшно йти віддавати тій дівчині речі, бо може мама буде злитись через це і може та дівчина скривдить мене?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 1 · 2022-09-15 15:46:57

цитата:

що у мене уникаючий розлад і я працюю з психіатром

Вы принимаете медикаментозное лечение?
Психиатр назначил Вам какие-то препараты?
Если Вам плохо, Вы можете обратиться к врачу в ПНД по месту жительства.

цитата:

Я вже жалію, що погодилася передати їй ті речі, мені хочеться втікти і ніколи не виходити на вулицю

Ваши активизировавшиеся страхи не дадут возможности коммуницировать с этой девушкой.
Пусть она придет к Вам домой и молча заберет у Вас вещи без всякого общения. Или такой встречи с ней Вы тоже боитесь?

Ирина Николаевна Островерх (Харків) · Answer 2 · 2022-09-16 13:03:24

Доброго дня, Іра!

"Ще одне, про що я ніколи не встигаю розповісти своєму психіатру. У мене немає друзів і зараз знайти подружку для мене це соромно(?), мені соромно розповідати батькам про свої соціальні контакти. Відчуття, ніби це викличе гнів у мами. Наприклад: «З ким ти здружилася то ж маніяк!». (У мене був такий досвід у дитинстві) І мені трошки того навіть і страшно йти віддавати тій дівчині речі, бо може мама буде злитись через це і може та дівчина скривдить мене?"

Вам необхідно звернутися за допомогою до психолога і почати працювати над своєю сепарацією з батьками, особливо з мамою.
Підберіть собі на сайті спеціаліста, допоможіть собі.

я не можу себе уявити у суспільстві, у контакті з людьми