Проблеми з самореалізацією

Не можу знайти себе і те, чим маю займатись. Розумію, це звучить дивно в мій вік, до цього віку людина зазвичай вже визначилась із кар\'єрою, роботою, життєвим шляхом. Маю дві вищі освіти, але працювати за цими напрямками, за одним, не можу так як втратила кваліфікацію, давно не займалася професійною діяльністю, за іншою - я за кордоном, моя професія вимагає знання мови (я викладач). Все ускладнюється тим, що маю трьох дітей, яким потрібен догляд. Переважно, це і є моїм основним заняттям, на це витрачається майже весь день, від приготування їжі та домашньої роботи, до допомоги у їх адаптації, заняттях з ними, адже їм потрібні додаткові заняття з вивчення мови країни де ми знаходимось та приготування уроків, щоб якось розумітися в школі. На себе у мене не вистачає ні сил ні бажання. Фінансово, допомагає чоловік. Але я хочу бути самостійною в фінансовому плані і не залежати від нього, мене гнітить те що я не можу забезпечити себе і дітей сама. Не знаю, з чого почати і куди рухатись. Не розумію, як організувати час, що відкинути, щоб вивільнити час, бо діти мене весь час смикають, їм потрібна увага і допомога. А найголовніше, мені взагалі нічого не хочеться. Тобто все що я роблю, я роблю з почуття обовязку, ніщо з того що я роблю не приносить мені задоволення. І якщо гіпотетично, помріяти наприклад, чого б мені хотілося - мені нічого не хочеться. Окрім як просто зникнути, безболісно позбутися всіх обовязків і свого життя, так, якби його взагалі ніколи не було, тому що мене не покидає відчуття що все моє життя з самого початку - це одна велика помилка, починаючи з мого народження, щось там пішло не за планом і з\'явилася я.
Звісно ж, я нічого з собою робити не буду, адже розумію, як це може вплинути на дітей, я не хочу псувати їм життя. Але якби не вони, то мені б хотілося покінчити з собою, бо я ні в чому не бачу сенсу. Можливо, я просто втомилася від життя. На що чекаю від психологів - хотілося б отримати алгоритм дій, з чого почати, якісь практичні кроки які я можу зробити щоб вийти з цього становища.
Одразу скажу що індивідуальну терапію не пропонувати, бо онлайн - у мене немає змоги усамітнитися, щоб мене не відволікали годину-дві, хіба що, вийти з дому кудись. Але тут російсько/українських психологів немає, а я ще не можу висловлюватись на достатньому рівні мовою країни перебування для того щоб спілкуватись тут з психологом.