Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 7 часов тому: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі мною так само поводиться»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 14 часов тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
question author 17 часов тому: «Реакція на відповідь № 391497 для Володимир Анатолійович Тарасенко Мама умерла в прошлом году в начале мая и примерно до марта этого года я часто»
Вопрос от: nik032 Возраст: 38

Проблеми з самореалізацією

Не можу знайти себе і те, чим маю займатись. Розумію, це звучить дивно в мій вік, до цього віку людина зазвичай вже визначилась із кар\'єрою, роботою, життєвим шляхом. Маю дві вищі освіти, але працювати за цими напрямками, за одним, не можу так як втратила кваліфікацію, давно не займалася професійною діяльністю, за іншою - я за кордоном, моя професія вимагає знання мови (я викладач). Все ускладнюється тим, що маю трьох дітей, яким потрібен догляд. Переважно, це і є моїм основним заняттям, на це витрачається майже весь день, від приготування їжі та домашньої роботи, до допомоги у їх адаптації, заняттях з ними, адже їм потрібні додаткові заняття з вивчення мови країни де ми знаходимось та приготування уроків, щоб якось розумітися в школі. На себе у мене не вистачає ні сил ні бажання. Фінансово, допомагає чоловік. Але я хочу бути самостійною в фінансовому плані і не залежати від нього, мене гнітить те що я не можу забезпечити себе і дітей сама. Не знаю, з чого почати і куди рухатись. Не розумію, як організувати час, що відкинути, щоб вивільнити час, бо діти мене весь час смикають, їм потрібна увага і допомога. А найголовніше, мені взагалі нічого не хочеться. Тобто все що я роблю, я роблю з почуття обовязку, ніщо з того що я роблю не приносить мені задоволення. І якщо гіпотетично, помріяти наприклад, чого б мені хотілося - мені нічого не хочеться. Окрім як просто зникнути, безболісно позбутися всіх обовязків і свого життя, так, якби його взагалі ніколи не було, тому що мене не покидає відчуття що все моє життя з самого початку - це одна велика помилка, починаючи з мого народження, щось там пішло не за планом і з\'явилася я.
Звісно ж, я нічого з собою робити не буду, адже розумію, як це може вплинути на дітей, я не хочу псувати їм життя. Але якби не вони, то мені б хотілося покінчити з собою, бо я ні в чому не бачу сенсу. Можливо, я просто втомилася від життя. На що чекаю від психологів - хотілося б отримати алгоритм дій, з чого почати, якісь практичні кроки які я можу зробити щоб вийти з цього становища.
Одразу скажу що індивідуальну терапію не пропонувати, бо онлайн - у мене немає змоги усамітнитися, щоб мене не відволікали годину-дві, хіба що, вийти з дому кудись. Але тут російсько/українських психологів немає, а я ще не можу висловлюватись на достатньому рівні мовою країни перебування для того щоб спілкуватись тут з психологом.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Добрий день, я бачу ви забагато на себе взяли і все це мертвим грузом лежить на ваших плечах і навіть нема можливості попрацювати над собою. Проблема в тому, що поки ви не приділите собі часу, не дасте собі цю свободу від обов'язків, цю безвідповідальність хоча б на годинку, то навряд чи ваше становище покращиться.
Можете розповісти скільки вашим дітям років? Як давно ви знаходитесь за кордоном?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329633 для Ольга Юріївна Петрова

Дякую за відповідь!
Моїм дітям 14, 11 і 8.
Старшому в цьому році треба складати випускний іспит (в українській школі він би просто перейшов до 9 класу). За кордоном з березня 2022. До цього часу я так і не змогла знайти роботи, навіть прибиральницею, ми живемо в селі, і навіть така вакансія дефіцитна(
А можливо, справа в мені, що я навіть на таку просту річ не здатна, що виправдовую себе відсутністю можливості.

Як мені на практиці дати собі свободу від обов'язків? Хтось все одно має їх виконувати. Зі мною немає поряд нікого, на кого б я могла їх перекласти
Добрий день, пані. Ви вивезли дітей від війни. Живете в селі, де немає роботи. Займаєтеся майже цілодобово дітьми, їхнім життям. Залишити дітей, на декілька днів, щоб "перевести дух"/приділити час собі, як я зрозуміла ні на кого.
Ви напевне дуже стомилися?

Що ви від себе вимагаєте?
...
Я бачу як вам складно, але двоє ваших дітей вже доволі дорослі, щоб наприклад впоратися з домашніми обов'язками. Чому б вам не скласти розклад дня та зробити розподіл обов'язків. Я розумію, що старшій дитині зараз треба готуватися, але і вона не може 24/7 вчитися, їй треба переключати свою увагу на щось інше. Середня дитина може допомагати слідкувати за молодшою та допомагати в навчанні, бо вона вже пройшла якийсь відрізок більше навчання.
Я вам тільки пропоную скласти такий розпорядок дня де в вас буде година релаксу, вільна від всіх зобов'язань. Ваше право як саме ви будете проводити цю годину. Але дітям краще донести, що ви не всесильна, що вам треба відпочити, це не значить що ви їх не любите, просто щоб в вас був кращий настрій, щоб допомагати їм, мамі треба побути на самоті годинку, а потім мама вся ваша.
Чи можливо таке?
...
цитата:
На що чекаю від психологів - хотілося б отримати алгоритм дій, з чого почати, якісь практичні кроки які я можу зробити щоб вийти з цього становища.

Прийміть мої слова співчуття і підтримки) Дійсно, без зайвих пояснень легко зрозуміти, наскільки складний період життя проживаєте. Вигоріли. Втомились. Втратили вогник і бажання всередині себе. Цей перелік ознак Вашого пригніченого стану можно продовжувати, але не в тому річ.

Важливо впутити в себе думку, що цей перід мине... якщо Ви поставитесь до свого буття інакше. Якщо зможете включити в собі роль дослідника, який здатен розібратись в тому, чому такий сценарій досі реалізується. Починайте вести щоденник(!) І записуйте туди усі свої думки - про себе, яка Ви зараз і якою були раніше, про свій життєвий шлях, в який жанр він вкладається (драма, комедія, трагедія, трагікомедія, фарс - як в театрі або кіно). Помічайте поворотні віхи своєї історії, власні вибори і рішення. Обмірковуйте, що цінуєте, що приносило задоволення раніше... можливо до чогось відчуєте потяг і дайте йому відбутись. Ставайте собі уважним і цікавим співрозмовником. Словом, відновлюйте зв'язок з внутрішнім Я, тобто своєю сутністю.

Звісно, потрібно приділяти увагу тілу. Дбати про нього, берегти, ставитись уважно до його потреб.

Також спробуйте знайти в мережі фахівців, які охоче надають послуги з консультування на безоплатній основі.

Отже, потрібно себе витягувати з ями апатії і зневіри. Саме в такій послідовності і підійдете до питання самореалізації. Ви ж згодні, що неможна воза ставити попереду коня.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329659 для Ольга Юріївна Петрова

Ольго Юріївно, дуже дякую Вам за пораду. Думаю, можна спробувати з розкладом.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329641 для Виталия Юрьевна Мельник

Доброго дня!

"Що ви від себе вимагаєте?"
---
Що вимагаю..хочу бути ефективною і продуктивною. Бути задоволеною своїм життям. Поважати себе врешті решт
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329667 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Володимире Анатолійовичу, дуже вдячна Вам за відгук і поради.
Правда, не розумію, як мені може допомогти щоденник, мені здається що це тільки навпаки, ще більше буде мене занурювати у самокопання.

Замислилася ось над Вашими словами щодо сценарію життя...я розумію, ЧОМУ у мене такий сценарій, але не розумію ЯК його змінити. В тому і проблема

Та все одно, дякую за напрямок і підтримку. Інколи так потрібен погляд під іншим кутом.
Чесно кажу - не впевнена що готова до індивідуальної праці з психологом, хоч безкоштовним хоч ні, тому що формат онлайн, без особистої присутності. Праця з психологом відкриває багато болючого, і іноді стає гірше ніж було. Просто боюся за своє самопочуття, і що потім можу не впоратись зі своїми емоціями.

Колись я мала досвід праці з психологом, з іншого приводу, відносно стосунків, і тоді це мені справді допомогло, але це було довготривало, і ситуація була більш безпечною. Зараз же, невідомо що буде завтра. Це як лікувати пульпіт) Вам заклали в зуб ліки на тиждень, але більше з ними не можна ходити, а тут або ваш лікар зник, або позакривались лікарні, або вам терміново треба хапати речі і рятуватись...думаю, розумієте про шо я.
цитата:
Що вимагаю..хочу бути ефективною і продуктивною. Бути задоволеною своїм життям. Поважати себе врешті решт

Таке уявлення, що ви ігноруєте реальність, в якій ви зараз знаходитеся.
Якщо вам, щоб поважати себе необхідні умови, наприклад бути ефективною і продуктивною, то рекомендую вам індивідуальну роботу з приводу вашої самоцінності.
...
цитата:
Замислилася ось над Вашими словами щодо сценарію життя...я розумію, ЧОМУ у мене такий сценарій, але не розумію ЯК його змінити. В тому і проблема

Відгукується Ваша відповідь. Тому задля виходу з кризи потрібна довготривала підтримка іншої людини, увага і щира цікавість до Вас, сприйняття і прийняття, зрештою. Так само і з Вашого боку до себе. А як, скажіть на милість, без цього?!

Скажу відверто, я не вірю у чудодійні пігулки і пластир на душу, якій болить. Не вірю в боягузливі спроби оминути важливе, перечикати або відволіктись штучним способом.
А боятись певних емоцій, звісно, можна - це, взагалі, природньо для людини. Проте шкідливо з усіх боків. Насправді людина, поки жива, може витримати майже все. І навіть те, що малюють її думки як нестерпне. Це усього лиш думки. Це не реальність.

Ответ отредактирован автором 01-12-2022 21:57:18

...
цитата:
мені нічого не хочеться

цитата:
мені б хотілося покінчити з собою, бо я ні в чому не бачу сенсу.

цитата:
з чого почати

цитата:
індивідуальну терапію не пропонувати

Если Вы не планируете индивидуальную работу с психологом, тогда Вам надо начинать с обращения к врачу, чтобы исключить наличие клинической депрессии, симптомы которой Вы описываете.
Потому что, чтобы
цитата:
знайти себе і те, чим маю займатись

Вам придется совмещать «Хочу», «Могу» и «Делаю», где:
«Хочу» - это Ваши желания;
«Могу» - это Ваши способности, возможности, навыки, умения и знания;
«Делаю» - это те конкретные действия, которые Вы должны будете совершить для осуществления желаемого.
И до тех пор, пока у Вас будут существовать сложности с желаниями -
цитата:
мені нічого не хочеться

Вам не удастся продвинуться дальше...
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?