Live:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 5 hours тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
question author 8 hours тому: «Реакція на відповідь № 391497 для Володимир Анатолійович Тарасенко Мама умерла в прошлом году в начале мая и примерно до марта этого года я часто»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 8 hours тому: «Доброе утро! цитата: «Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно» Ах вот как - целый год Вы чувствоали себя нормально как будто ничего и не было до этого. К»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik0dc Age: 31

Депресія?

Доброго дня. Шановні психологи допоможіть! Втікали від війни за кордон. Перший період було все ок. Починаючи з червня зі мною твориться якийсь жах.Основні мої стани :апатія-агресія. Іноді я виходжу с таких станів і становлюсь "звичайною людиною".
В мене 2 дітей. І в такі моменти мені взагалі байдуже чи поїли вони,чи чим займаються.Я просто лежу і не можу зібрати себе до купи. В серпні до нас приїхав чоловік,він старається допомагати мені в усьому.Але я все знецінюю. Можу себе накрутити за будь якої дрібниці за секунди,образитися і виношувати цю образу в собі. Закриваюсь і можу взагалі не балакати пару тижнів.
Проговорюю образи чи якісь питання з чоловіком,але все одно не допомагає.
Мене все бісить,потім я ридаю,нічого і нікого не хочу бачити і чути. Мені не цікаві нові знайомства, спілкування, вивчення мови.
Сильна нудьга за домівкою. Так склалося,що треба їхати додому на кілька днів. Враження,що я там і залишусь с малесенькою дитиною. В думках,залишити старшу з батьком,хоча і розумію що діти повинні бути в повноцінній родині.То я не знаю що коїться зі мною,куди мені бігти чи не бігти і що робити.
У чоловіка тут життя кипить -підробіток,друзі,курси мови. В мене-нічого та й байдуже мені на це все.Повна байдужість до всього,просто пливу по течії,роблячи вже на автоматі якісь буденні справи. Нічого не тішить, здається життя скінчилось...
За 7 років я поховала усю свою родину (маму,тата, брата),потім були ковідні часи,де теж було несолодко, теперь війна і мені здається,що моя психіка вже все..
Просити про допомогу мені тяжко,краще самій. Просила чоловіка взяти на себе дітей. Так,старшу він взяв,а малий ні при яких обставинах не хоче з татом..Дитині півтора року.
Пила і п\'ю заспокійливі,зі сном проблем не маю. Не допомагає,можливо потрібні антидепресанти..але тут до лікаря попасти складно і коштує не мало,якщо це психотерапевт+ треба шукати укр/рос.мовного.
Не знаю що робити..в загострені моменти мені взагалі хочеться піти з життя.я розумію,що від мене страждають усі,а я і собі не можу дати ради.((
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?