Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 2 hours тому: «Втрата близьких і дорогих нам людей – це тяжке випробування. Це шлях, який нам не завжди вдається легко пройти. Втрата коханої людини може викликати біль, смуток та нерозуміння. П»
question author 4 hours тому: «Он для меня был всей моей жизней, для него семья была всем.Я думала,что быстрей я смогу загулять,чем он. И если бы та не воспользовалась что он пьяный ничего не было бы,друзья мои»
Наталія Горська
Наталія Горська 13 hours тому: «Ваш тато- "властна людина". Але справа в тому, що "владу над собою" йому даєте Ви. Людина може вважати себе хоч богом- але якщо не підігравати цьому, то вся "влада " перетво»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Рина Age: 15

Это нормально постоянно сомневаться в себе и не доверять своему выбору?

Я не понимаю что со мной. Иногда я думаю что у меня какое-то расстройство, потому что не может нормальный человек постоянно думать о том что подумают другие, как воспринят мою грубость или как сильно они меня ненавидят в своих мыслях. В другой же момент я начинаю накручивать себя тем что всем плевать на тебя и на то что ты делаешь, поскольку даже знакомых с которыми я общаюсь постоянно, у меня нет. А в третий момент я уже понимаю что всё что я говорю просто мои выдумки и никакого расстройства у меня нет. Но я не понимаю откуда тогда постоянно эти навязчивые мысли. Я боюсь что все что со мной происходит это как я сказала выдумки моей больной головы и на самом деле я просто бегаю от реальности.
Я недавно прочитала в одном сочинение о том что есть люди которые сами себе поставили диагноз, сами поверили ему, и потом удивлялись почему психолог сказал что они не больны. Может и я все выдумываю, я которая с детства мечтала стать психом или повредить что-нибудь, чтобы меня заметили, взяла и сама себе поставила диагноз и сама же в него поверила.
Кстати я пока это пишу думаю о том что это абсолютно никому не нужно и в тот же момент что всем интересно. Что сейчас скажут типо: "Да, ты все это выдумала и тебе просто нужно выйти из своей зоны комфорта", а вторая моя половина кричит о том что: "Нет ты это не выдумываешь и тебе срочно нужно обратится к специалисту" и такое во всем.
Я не знаю кому доверять и обычно в таких случаях я советуюсь с кем-то, но в данный момент я точно знаю что к психологу я не пойду, поэтому только один правильный вариант.
P/S Мне страшно это отправлять, у меня начинается тахикардия когда думаю что я не права в своих чувствах и вы подумаете что мне просто нечем занятся.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.