Live:
Алла Веленко
Алла Веленко 1 hour тому: «Доброго ранку! Насправді, чудово, що Ви намагаєтеся зберегти сім'ю. Але лише зовнішніх зусиль замало і Ви, як на мене, вже це розумієте. Найважливіше, розібратися в своїх почутт»
Алла Веленко
Алла Веленко 1 hour тому: «Доброго ранку! Рівень Вашого душевного болю відчувається вже по тому, як Ви пишете про кохану людину, з якою пов'язували все своє майбутнє життя. Вам навіть сама згадка про неї за»
Ганна Автонділова
Ганна Автонділова 11 hours тому: «Вітаю! Дуже хочу вас підтримати. Те, що ви зараз відчуваєте - порожнечу, розгубленість і втрату орієнтирів це абсолютно природно. Півтора року ця людина й надія на спільне майбутн»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nik97f Age: 43

Як вийти з стосунків

Добрий день
Одружені 17 років . Є син 14 років . 12 років подружнього життя жили з батьками чоловіка .Я за весь стомилась догоджати чоловіку та його батькам та відкладати свої бажання на другий план. Було за цей час багато різних приємних та не приємних моментів .Але в основному запамятались не приємні Коли виникали непорозуміння я прагнула обговорити ситуацію та знайти рішення, але чоловік закривався і не йшов на спілкування.У нас також різні бачення виховання дитини . Чоловік часто кричить на сина тому що той повільно реагує на його прохання , я вважаю крик не допустимою формою спілкування . Добре що син вже досить великий і чоловік вже не наважується дати по попі за неслухняність, в цих випадках я завжди захищала дитину , а йому пояснювала, що те що його в дитинстві так виховували не приводом для таких дій. Найбільше напрягає те що мій чоловік принципово не вибачається коли винен , не висловлює бажання через ,будь ласка , а похвали від нього не діждешся , тільки не конструктивна критика.В кінцевому результаті всі невиговорені образи на чоловіка призвели до того що він мене не цікавить мене як чоловік і я уникаю цього тому що мені це не приємно .Як ми прожили 17 років?Я давно хотіла розлучитись і в 2019 заявила про свій намір , але син упросив мене не розлучатись і чоловік попросив ще один шанс.Але за ці три роки нічого не змінилось.Я не розлучалась через дитину і через відносний матеріальний комфорт .Хоча якщо взяти до уваги проживання з його батьками та те що я працювала на роботі а потім ще й виконувала всю роботу вдома сама , то це й не комфорт ,а тільки те що жила в Києві і не приходилось знімати квартиру. Зараз чоловік вже рік не працює і не шукає роботу .І я не розумію як вийти з цих стосунків ?Почутів нема , сексу нема , грошей від чоловіка нема , підтримки , приємних емоцій , нічого нема , а сказати прямо що ми розлучаємось не можу , тому що привичка та жалість .І він ніби маніпулює мною .Відмовляється їсти те що я готую, каже що нічого не хоче взагалі , навіть жити .Буду вдячна за вашу відповідь
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.