Невже єдиний вихід то розлучення?

17 років у шлюбі, три сини. Залишила бізнес і вийшла заміж, присвятила себе сім\'ї. Помилка моя була запихнути себе на задній план:чоловік же на роботі томиться-сама встигну, про всіх поплікуюсь, а про себе забувала. 5років тому почав \'\'їхати дах\'\'. Прийшла до чоловіка вирішувати проблему,а в нього ,як виявилось все ок. Сказав,якщо тебе,щось не влаштовує іди й займайся собою. Грубе поводження, звинувачення у всіх гріхах то будинок він не купив і я винна, то діти погано вчаться ,то \'\'дохера жерете\'\'(цитата) це про фінанси на продукти і багато іншого.Як я дізналася(розплющила очі, зняла рожеві окуляри) його мама не задоволена мною(за якою я після реанімації доглядала), а він і слухає. Ну то я і пішла займатись собою:психологи, системно-сімейна терапія 6місяців, тренінги по відносинам. І на сьогодні авто сімейне переписане на маму, у нього до мене ще більше погіршилося ставлення,хоча слова,як мед, тільки то вже не працює,я почала дивитися на вчинки. Я влаштувалася на цікаву роботу, стала не залежною від чоловіка в грошах і його звинувачення уже не працюють,я вже не плачу. Та хочу бути щасливою і у відносинах. Здається,що з цим чоловіком не вийде,бо він не хоче. Невже єдиний вихід то розлучення?