Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 1 hour тому: «Ваш стан зрозумілий, важко переносити тишу. Легше було б, якби чоловік із Вами посварився, зник із докорами. Визнайте факт: він не приїхав, хоч і обіцяв. Чоловік зробив вибір. Нав»
Марта Калина
Марта Калина 16 hours тому: «Добрий день! Ваш стан «при самом контакте телесном, если я не буду настроена на выполнение желаний человека, мне и не будет особо хотеться» - це стан, коли бажання зав'язане не на »
Яна Кузик
Яна Кузик 20 hours тому: «Доброго дня Власне, щоб знайти відповідь бодай на одне із Ваших питань треба додати трохи більше персонального контексту. Вашого досвіду в спілкуванні з жінками, в стосунках, ві»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: diana Age: 16

Как снова быть нормальной?

Здравствуйте!
Уже как полгода меня не покидают мысли о суициде и ненормальности. Есть ощущение будто все нереально. У меня появилось состояние пофигистки. И меня это очень беспокоит, потому что я могу сделать все что угодно и мне даже стыдно после этого не будет. Я перестала уважать себя и чувствовать собственное достоинство. Самооценка очень понизилась. Чувствую себя тупой. Из-за любой мелочи могу расплакаться. Появилась раздражительность и злость на всех и все ( в том числе на саму себя ), но эмоций на публику не показываю. И из-за всего этого разделила себя на прошлую и теперешнюю. Я боюсь, что я отупела и не осознавала этого раньше , боюсь, что больше никогда не буду прежней, боюсь, что у меня не будет друзей и парня, боюсь что останусь одна. У меня была лучшая подруга, до войны, но потом она, к сожалению, переехала, она была моей лучшей подругой. Мне перестало нравиться заниматься вещами, которые мне раньше нравились. Я просто существую. Однако хуже всего это то, что я не чувствую, что живу своей жизнью. Такое ощущение будто я поставила свою жизнь на автомат. Как будто я потеряла связь с собой и внешним миром. У меня практически нет друзей. Я боюсь, что это из-за того, что я отупела, боюсь, что больше никогда не стану той, какой была раньше, боюсь, что у меня не будет друзей и парня. Мне хочется иметь какие-то цели на будущее и просто забыть о том, что я какая-то не такая. Я говорила маме о своем состоянии, на что она сказала что со мной все хорошо и это меня разозлило, ведь неужели я просто это все придумала. Не знаю, как отважилась написать вам. Заранее спасибо, что прочли.
Слава Україні!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.