Я вагітна під час війни

Доброго дня! Відносно нещодавно я завагітнила, поки що перебуваю на третьому місяці. Живемо у Вінниці разом із чоловіком, а батьки знаходяться у Канаді. Я завжди була тривожною людиною, а під час вагітності моя тривожність це більш підсилилася, і дуже нервово реагую на нічні повітряні тривоги, хоч і розумію що порівняно з іншими містами в нас у Вінниці ще відносно спокійно, проте, на жаль, прилетіти може будь де. Батьки зовуть мене до них у Канаду, бо переживають за мене, і якась частина мене хоче туди поїхати, проте дуже не хочеться залишати чоловіка. Ми з ним дуже сильно любимо та підтримуємо один одного, і він мріє побачити перші дні нашої дитини. Та і для дитини, як на мене, краще зростати разом із люблячим батьком, хоч з іншого боку я хвилююся за безпеку дитини у воюючій країні, і іноді є відчуття, що ще трохи і від нічних тривог поїде дах. В цілому, хоч я і рада тому що буде дитина почуваюся себе трохи розгубленою і є відчуття, що яке б з двох рішень поїхати чи залишатися я би не прийняла воно буде для мене важким, болючим та у будь-якому випадку буду відчувати свою провину перед дитиною, або через те, що залишила у не зовсім безпечних умовах, або через те що позбавила люблячого батька, та і мені самої без чоловіка буде сумно та ніяково. Поки що більше схиляюся до рішення залишитися тут, проте з кожною повітряною тривогою зявляється все більше сумнівів. Підкажить, будь ласка, як віднайти внутрішній спокій у таких умовах, хоч трохи зменшити свою тривожність та перестати постійно себе пилити?