Злюся на слабкість/вразливість інших
Відчуваю розгубленість через деяке відкриття про себе: помітила, що злюся, дратуюся або й відчуваю огиду до вразливості, проявів слабкості інших людей. Здається, коли інші вразливі і слабкі, їм потрібно співчувати, допомагати, відноситися із розумінням і по-доброму. Взагалі в мене таке відчуття що ситуація, коли хтось проявляє вразливість, вимагає від мене приязної поведінки, доброти, витримки. Але мені цього не хочеться, мені такі ситуації неприємні, вони ніби змушують мене вилізати з шкіри, видавлювати з себе доброчинність, навіть коли в мене ресурсу на це немає.
Хоча я розумію, що мене не в принципі ніхто не змушує робити добро, якось допомагати чи щось таке, коли інша людина слабка. Але якщо я в таких випадках проявлю злість, буду поводитися строго, то я почуватимуся поганою, бездушною, неправильною.
Як навчитися сприймати це спокійно?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.