Злюся на слабкість/вразливість інших
Відчуваю розгубленість через деяке відкриття про себе: помітила, що злюся, дратуюся або й відчуваю огиду до вразливості, проявів слабкості інших людей. Здається, коли інші вразливі і слабкі, їм потрібно співчувати, допомагати, відноситися із розумінням і по-доброму. Взагалі в мене таке відчуття що ситуація, коли хтось проявляє вразливість, вимагає від мене приязної поведінки, доброти, витримки. Але мені цього не хочеться, мені такі ситуації неприємні, вони ніби змушують мене вилізати з шкіри, видавлювати з себе доброчинність, навіть коли в мене ресурсу на це немає.
Хоча я розумію, що мене не в принципі ніхто не змушує робити добро, якось допомагати чи щось таке, коли інша людина слабка. Але якщо я в таких випадках проявлю злість, буду поводитися строго, то я почуватимуся поганою, бездушною, неправильною.
Як навчитися сприймати це спокійно?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.