Аборт

Доброго вечора. Ситуація наступна. Я планувала вагітність, думала, що все зможу і дуже цього хотіла. Ось у липні дізналась про вагітність, і в мене наче земля пішла з під ніг. Почала відчувати тривогу і душевний біль. У мене є син, йому 9 років. І після новини про вагітність мені на стільки жаль стало мого сина . Я відчула , що я його зраджую(((((( як це у мене хтось буде ще. А якщо в лікарню , а мій син буде далеко від мене, а плюс сирени. До всього цього гормони накривали, завжди дуже плакала. Жах. І в пориві емоцій зробила медикаментозний аборт. Не уявляєте, який душевний біль після процедури!!!! Але час не повернути , і я вирішила , що маю знайти причину. Бо я хочу другу дитину, дуже хочу. Я відчуваю, що вона мені потрібна. Але я хочу радіти вагітності і не думати , що я зраджую сина і т.д. Я хочу , щоб вагітність була в радість , і щоб був комфорт в душі. Адже в цей період дуже важливо бути психічно врівноваженою і щасливою. Допоможіть 😭😭😭 Як мені далі бути???? Чи варто планувати вагітність? Як мені позбутися відчуття , що я зраджую першу дитину? Ми з сином дуже близькі, я його дуже люблю. Але ж і син , до речі , сказав, мені нікого не треба . Що йому одному добре.