Перед складними задачами опускаються руки

Доброго дня! Маю наступну проблему: вже достатньо давно виділяю в себе особливість боятися труднощів. Різні складні задачі викликають в мене страх, потім апатію. В основному це стосувалося роботи, за що маю дурну славу, я так думаю.Раніще я з собою боролась, а зараз, після початку війни - взагалі ні.
На роботі відчуваю апатію до будь яких задач .Я часто змінюю роботу, шукаю із ентузіазмом і запалом, а коли опиняюсь там - той запал зникає.Була і увідпустці , але якщо чесно, хочеться кудись втікти , але це не конструктивно.
А зараз відчуваю, що під загрозою стосунки з рідними.
Підвязалась сама під проект власного житла, але дуже боюся і нічого не хочу робити . Частину вже зробили, на 20%, а от далі - роботи без кінця і краю.
Мені допомагають рідні, але думаю моя поведінка і уникання цієї задачі - будуть їх бісити вже скоро.
Скидувати на втому від того, що зараз усі переживають в Україні - це не варіант.
Та й відпустка в іншій країні наводячи змінить ситуацію і мою поведінку.
Мені соромно за себе на роботі, що в очах інших я аутсайдер, і соромно перед батьками.
Як стати сміливіше.