Як правильно реагувати на таку поведінку?

Добрий вечір, мене трохи тривожить поведінка мого батька, йому 56 років. Я думаю, що така поведінка не зовсім нормальна. Він постійно сидить в телефоні, якщо в нього трапляється декілька вихідних, то 90 %часу він проведе саме там. Він щось пише, бубнить собі під ніс, при тому він так цим захоплений, що іноді ігнорує наші запитання, через це виникають суперечки, він просто зомбований телефоном і ігнорує наші розмови. Ця залежність є ненормальною, хоча щодо часу проведеного в телефоні він нас постійно сварить, начебто інші багато сидять,хоча це не так, свою ж залежність він не помічає. Але це ще малі нюанси, ще більш мене тривожить те, що він став помішений на містиці(він про все питає свою обручку на нитці, ставить питання і чекає, що йому відповість обручка). Раніше він ховався, а якщо ми акцентували на цьому процесі і питали навіщо, то він все заперечував, а іноді змінював тему, а можливо і взагалі починав агресивно реагувати і критикувати нас, звинувачувати в усьому. А вот тепер він майже не ховається, це виглядає дуже дивно, він називає своє кільце "другом" , носить його повсякчас, усюди залишає, а потім губить, а від нас вимагає , щоб ми шукали цю обручку. Цю каблучку ми знаходимо під диваном,в кишенях брудних штанах, в туалеті, під подушкою. На прохання, хоча б класти кільце на місце він кричить, що це не наша справа. А потім все повторюється, він його губить, а нас змушує шукати. З цим кільцем він сидить теж днями, щось гучно промовляє, знаходиться сам в собі. Якщо ми тактовно питаємо, що він робить він починає нас критикувати, сварити, агресивно нападати, звинувачувати в чомусь, потім ми всі ображені і тема звісно змінюється. Але через півдня все повторюється. Що це якась криза, параноя, стрес, залежність чи вже психічний розлад? А ще навіть без кільця він постійно 24/ 7 щось промовляє губами, вночі, за вечерею, рано зранку, а ще він любить всіх виганяти з дому, щоб поспілкуватися сам з собою та з кільцем. Наче інших симптомів психічного захворювання немає. Раніше такого не було, а зараз кожного дня майже щохвилини, і це трохи нервує, коли людина майже цілий день щось бубнить і постійно гойдає своїм кільцем. Я розумію, що сама по собі розмова сама по собі не погано, але те, що розмова з собою становить 80 % всього його спілкування, то це я вважаю вже не добре. Чи можна ще щось зробити, бо він важка людина і без усіх цих дивних поведінок, а це більш ускладнює перебування з ним.