Як правильно реагувати на таку поведінку?
Подберите детского психолога онлайн или в городах Украины.
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 06-10-2023 02:37:49 |
1
Ви так багато написали. Давайте розберемося. Розмова вголос із самим собою людьми сприймається як психічний розлад, хоча розмова із самим собою далеко не завжди є ознакою психічних порушень. Наприклад, багато спортсменів розмовляють із собою під час тренувань і це допомагає їм зосередитися. Розмова людини вголос із собою може бути непрямою ознакою наявності розладів, якщо людина розмовляє із галюцинаторними співрозмовниками, яких ніхто не бачить. Але є деякі ознаки патології. Це проблема з пам'яттю, дратівливість та агресія, неадекватна поведінка. Я не маю права ставити діагноз, хоча можу припустити певне захворювання, пов'язане із судинами головного мозку. На першій стадії хвороби можлива ефективна лікарська терапія. - 
|
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 06-10-2023 07:53:26 |
Добрый день!
цитата:
Чи можна ще щось зробити Только зачем это делать, если он все равно не будет лечиться? А принудительная госпитализация сейчас осуществляется только через суд или в случае угрозы жизни (себе или другим). Также отец не будет самостоятельно избавляться от всего того, что вам не нравится, потому что его устраивает такая жизнь. Следовательно, если это цитата:
ускладнює перебування з ним Відредаговано автором 06-10-2023 07:55:02
|
| 06-10-2023 08:12:51Дополнение от автора |
| Дякую за поради. Якщо я ще з великим трудом можу змінити проживання, то з його дружиною складніше, вона сама зіштовхнеться зі всіма його складнощами. Дуже жаль, вона на це не заслуговує, вона так багато для нього робить, а отримує лише сварки та крики. І дійсно, батько складна людина і окрім розмов, він ніколи не признає свої недоліки і провину, але бачить недоліки інших. Отже лікуватися не буде, він не розуміє свою дивну поведінку. Хоча в психічному стані, окрім його розмов інших симптомів немає. Так жити з ним завжди важко, але це його характер і його не змінити. Скоріше він змінить нас усіх. Дякую за поради. |
| Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 06-10-2023 08:29:29 |
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 06-10-2023 10:09:36 |
1
Доброго ранку! цитата:
Цю каблучку ми знаходимо під диваном,в кишенях брудних штанах, в туалеті, під подушкою. цитата:
Що це якась криза, параноя, стрес, залежність чи вже психічний розлад? цитата:
Чи можна ще щось зробити, бо він важка людина і без усіх цих дивних поведінок, а це більш ускладнює перебування з ним. Перший спокійно вести себе, не вдаючись на його закидони. Звісно, якщо достане Вам сили і витримки. Другий: спокійно попередити якщо він буде поводитись агресивно, не захоче поспілкуватись з лікарем, то Ви з'їдете. Третій: жити окремо вже зараз.
|
| 06-10-2023 10:57:53Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 351968 для Владимир Анатольевич Та я наче і не втягувалась в цей в цей сценарій. Просто я його донька, і деякий час вимушена жити поряд з батьками і бачу такі зміни, та хочу чи не хочу стаю його частиною. Я не лізу в його життя, я не читаю нотацій, та і взагалі і я і мама обрали тактику не лізти до нього, не чіпати, не підіймати цю тему і наче не помічати, бо всеодно нічого не зміниться , а лише отримаємо від нього порцію скандалу. Звернулась за допомогою, бо іноді не вистачає сили закривати на це очі, трохи нервує його ігри, бо це відображається на всіх сферах мого життя. Стала нервувати, погано сплю від його розмов сам з собою. Не можливо сконцентруватися на своїх справах, коли поряд суцільний буркотун. За все життя з його боку я звикла бути знеціненню і винною в усьому, але тепер стало ще нестерпніше. Він вважає себе адекватною людиною, та і начебто за межами дома він справляє вигляд здорової, адекватної, мислячої людини, а тільки опиняється з нами поряд як вмикається неадекватність. До речі якщо це якийсь розлад чи можливо, що неадекватна поведінка має прояв лише поряд зі мною і мамою, а серед інших він наче добре себе поводе, чи відчайдушно ховається? Помічаємо з мамою, що з іншими людьми він адекватний, а лише з нами вже не ховається і показує істинне я.Попереджати його немає сенсу. Агресія, приниження, знецінення, повчання, сварка, маніпуляція це його звична поведінка, але він не помічає, що доволі часто його спілкування з нами не носить мирний характер, це повчання, крик, звинувачення і приниження нас як особистостей. І все з його боку робиться " для нашого щастя". Його основне кредо " Я завжди прав, а інші нічого не розуміють і не знають", постійно всіх критикує і змушує приймати його точку зору. Тому звичайні конструктивні розмови, попередження та благання на нього не діє. Якщо він чує те, що не хоче, то йому нічого довести не можливо. З цим ми вже давно змирилися. Його поведінка зараз схожа на поведінку його 90 річної мами. Тато її сварить, вона його дратує, але сам не помічає, що він в деяких випадках поводе себе так само. Але я вас зрозуміла, що зробити з його поведінкою ми нічого не можемо, змінити його проти волі не можемо. Залишається чи терпіти, чи тікати. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 06-10-2023 15:01:44 |
цитата:
Просто я його донька, і деякий час вимушена жити поряд з батьками і бачу такі зміни, та хочу чи не хочу стаю його частиною. цитата:
За все життя з його боку я звикла бути знеціненню і винною в усьому, але тепер стало ще нестерпніше. цитата:
Помічаємо з мамою, що з іншими людьми він адекватний, а лише з нами вже не ховається і показує істинне я. цитата:
Попереджати його немає сенсу. Відредаговано автором 06-10-2023 15:02:36
|
| 06-10-2023 15:28:29Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 351998 для Владимир Анатольевич Не знаю, що ми таке робимо, що може викликати подібні дії з його боку. Чесно кажучи я не бачу очевидних причин, на перший погляд батько живе краще нас. По дому він нічого не робить, всі його забаганки миттєво виконуються, різноманітне меню, їздить на рибалку, мовчки вислуховуємо його крики, з усіма погоджуємося, відчуваємо себе приниженими, але щоб він не нервував мовчимо. Навіть не знаю, що може його не влаштовувати, коли він серед тижня лежить на дивані в телефоні і говорить сам з собою, а ми біля нього наче служниці, періодично він займається улюбленими справами і щодня дає нам вказівки, що робити по дому, що і як правильно робити на роботі і повчає як правильно спілкуватися з моїм хлопцем. Вибачаємось за те, що сказали те, що він не хотів почути. З'їдає всю їжу, нам іноді не вистачає, то що ж він завжди був трохи егоїстичний, але ми тримаємось. Тож я просто в здогадках, що ще ми робимо не так, як досягти його спокою? |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 06-10-2023 15:34:38 |
цитата:
По дому він нічого не робить, всі його забаганки миттєво виконуються, різноманітне меню, їздить на рибалку, мовчки вислуховуємо його крики, з усіма погоджуємося, відчуваємо себе приниженими, але щоб він не нервував мовчимо. Навіть не знаю, що може його не влаштовувати, коли він серед тижня лежить на дивані в телефоні і говорить сам з собою, а ми біля нього наче служниці, періодично він займається улюбленими справами і щодня дає нам вказівки, що робити по дому, що і як правильно робити на роботі і повчає як правильно спілкуватися з моїм хлопцем. Вибачаємось за те, що сказали те, що він не хотів почути. З'їдає всю їжу, нам іноді не вистачає, то що ж він завжди був трохи егоїстичний, але ми тримаємось. цитата:
Не знаю, що ми таке робимо, що може викликати подібні дії з його боку цитата:
Тож я просто в здогадках, що ще ми робимо не так, як досягти його спокою?
|
| 06-10-2023 16:37:09Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 352004 для Владимир Анатольевич Та я знаю, що це не нормально, але по інакшому не виходить. Раніше його обслуговували лише коли він втомлювався на роботі. Але тепер він звик і став ледачим. Тепер він вимагає до себе багато уваги, якщо він нас невиправдано критикує і ми намагаємось, щось заперечити він влаштовує бойкотування. Не розмовляє, ігнорує, кричить "піду жити в гараж", "ви мене не любите", "я вам не потрібен", " все будете робити самі", голодує, да так, що через декілька днів починає погано себе почувати. Потім через час він знову починає з нами розмовляти наче нічого не сталося, ніяких вибачень, конструктивного діалогу, через день- два починаються знову вимоги- повчання, доходить до того, що ми з мамою все робимо не так, не правильно ріжемо хліб ( він часто взагалі його ламає), навіть коли хворіємо, то неправильно чхаємо. Але, якщо перечити йому, то буде ще гірше, він і в молодості був непростим, але тепер це часто переходить всякі межі. Він наче енергетичний вампір, який все контролює і нав'язує свою думку, якщо ми перестаємо його обслуговувати, це нам боком виходить. З двох складнощів ми обрали найпростіше з нашого боку. Бо коли ми намагаємось перечити чи робити щось наперекір його вимогам, то ми всі знервовані до сліз, він доводить і себе і нас. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 06-10-2023 19:34:36 |
цитата:
Бо коли ми намагаємось перечити чи робити щось наперекір його вимогам, то ми всі знервовані до сліз, він доводить і себе і нас. цитата:
Не розмовляє, ігнорує, кричить "піду жити в гараж" Прикро, але ви себе позбавили вибору.
|
| 06-10-2023 19:56:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 352036 для Владимир Анатольевич Ваша правда, ми посадили його собі на шиї, дозволяємо йому впливати на свій настрій, нервову систему. Начебто намагаємось не загострювати ситуацію, але краще для себе ми не робимо. Не хочеться просто сваритися зайвий раз, ми з мамою не конфліктні та спокійні. А в нас варіант, чи не доводити до конфлікту, не нервувати його, але це не варіант на довго нас не вистачить. Але він кричить як медвідь топає ногами, його не перекричати. Мені складно уявити як нам діяти, бо будь яка дія приводить до скандалу. Але проблему свою я розумію, але не знаю як правильно діяти під час його сварок: відповідати- буде скандал і всеодно через тиждень він буде так само себе вести. Мовчати- це всеодно скандал з його боку, але це я дозволяю собі нервувати, роблю собі гірше. Уходити від скандалу- то він мене сам знайде. Він наче шукає привід почати сварку. Ставити на місце- не факт, що в мене вийде, в нього більше досвіду кричати, він не дає слово вставити і результат всеодно скандал. То ж алгоритм, дій який зможе всіх залишити щасливими і не приниженими знайти важко.А іноді так хочеться і мені і мамі сказати "йди в гараж". І можливо так і сказали би, але він так змінився. В нього з'явились друзі і навіть подружки з якими він мило спілкується . Він дуже образливий і варіант, що він піде нас зупиняє, інакше би вже давно так зробили. Яка не яка, а родина. |
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем
Как воспитать счастливого ребенка?
Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...
Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!
Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?
Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.
В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...
Защититься от ребенка? Как?
Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.
Обида на родителей
За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...
Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?
Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...
