Як допомогти синам?

Question

Мене звати Наталя, мені 44 роки. Розлучена, зараз тимчасово не працюю. Маю двох синів з великою різницею у віці: Максим (15 років) та Влад (26 років). З обома є складнощі. Почну з молодшого. 
Максим пішов у 10 клас, гарно навчається у школі, мріє стати айтішником. Дуже чемна та вихована дитина, проте за останні 3 роки я йому змінила вже 5 шкіл, тому що у кожній він стикається з проявами булінгу. Наскільки ви знаєте, сучасні підлітки не дуже нормальні та не зовсім адекватні. Постійно балуються, непосидючі, матюкливі, але мій син не такий, він не ходить гуляти, я його з дитинства привчила бути слухняним, не бігати, не шуміти, забороняла і забороняю матюкатись, оберігаю від сумнівних матюкливих компаній. Дуже пишаюсь ним. Проте не можу вдіяти з його оточенням у школі, щоб його не ображали. У кожній школі скаржилась і директору, і завучу, і в районо писала,і в поліцію, його все одно ображають. Директорка однієї зі шкіл сказала мені прямо в очі: ми нічого не вдіємо, зараз діти такі, хай Ваш син вчиться вливатися у колектив. А мені дуже неприємно коли мій син приходить зі школи з фінгалами або синяками на тілі, в той час коли він нікому нічого поганого не робить, він обдарована дитина. Турбує ще те, що в нього нема друзів і навіть не намічається. Адже скоро доросле життя, і не хочеться, щоб він був відлюдькуватим і жив на самоті.
Тепер щодо старшого сина Влада. Виховувала його так само добре, як і Максима. Завжди був відмінником у школі, чемним і порядним хлопцем. Завдяки моїм зусиллям він отримав гарну освіту і тепер працює в ІТ-компанії, отримує гідну зарплату. Винаймає окрему квартиру у сусідньому будинку, в якій живе сам. Пропонувала йому жити зі мною та братом, але він відмовився, виявляється, йому потрібен особистий простір. Оскільки я не працюю, то він утримує мене та молодшого брата. Турбує мене те, що у нього немає ні друзів, ні дівчини, а мені теж хочеться онуків. Останнім часом дуже змінився. Я його вчила на всьому економити, а він всі свої гроші тринькає незрозуміло на що. Уявіть собі: у 25 років пішов вчитися грати на фортепіано і купив собі його, почав ходити по різним спортивним секціям, змінюючи їх одна за одною, вдома майже нічого не готує, замовляє їжу з ресторанів. Не можна ж так жити. Чому він такий лінивий став? У квартирі у нього коли я не прийду, повний безлад, рідко коли прибирає, на запитання чому ти не прибирешся, відповідь одна - не ти платиш за цю квартиру, і не тобі вирішувати. Суцільна неповага до матері.

Мария Радченко · Answer

Доброго дня.

[quote] Директорка однієї зі шкіл сказала мені прямо в очі: ми нічого не вдіємо, зараз діти такі, хай Ваш син вчиться вливатися у колектив.[/quote]
Чесно кажучи, з булінгом так не працюють. По-хорошому, класний керівник школи веде пояснювальну роботу серед учнів та їх батьків, а також залучає шкільного психолога, який проводить індивідуальні та групові заняття з усіма учасниками булінгу (і з тим хто булить, і з тим кого, і з пасивними спостерігачами, яких більшість).
[quote]він обдарована дитина[/quote]
Ви з сином розглядали варіанти переводу до спеціалізованого навчального закладу, щоб там всі були такі ж обдаровані? Чи, можливо, домашнє навчання?
[quote]Турбує ще те, що в нього нема друзів і навіть не намічається. Адже скоро доросле життя, і не хочеться, щоб він був відлюдькуватим і жив на самоті.[/quote]
Ви непокоїтесь через те, що в сина нема друзів. Але чи непокоїть це його самого, чи вважає він це проблемою? Що найстрашнішого може статись, якщо син у дорослому віці не знайде друзів? Чи боїтеся самотності Ви самі?
[quote]Уявіть собі: у 25 років пішов вчитися грати на фортепіано і купив собі його, почав ходити по різним спортивним секціям, змінюючи їх одна за одною, вдома майже нічого не готує, замовляє їжу з ресторанів[/quote]
Можливо, таким чином у Вашого сина відбувається  пошук себе. З боку сам процес може здатися дивним, але син вже дорослий, і має право на свої гроші жити як хоче, і опановувати будь-які навчки.
[quote]Я його вчила не пити алкоголю зовсім, а тепер мій старший син перетворюється на алкоголіка і випиває раз на тиждень 2 літри пива сам. Я йому кажу, що у тебе буде алкогольна залежність, він мене каже це не твоя справа. Часто коли я приходжу робити йому зауваження - він мені каже забратися з моєї квартири і не діяти йому на нерви. Після цього я дуже багато плачу.[/quote]
Можете детальніше розповісти, яке у Вашій родині в цілому ставлення до алкоголю? Чи страждав на алкоголізм хтось з членів сім'ї?
 [quote]Питання наступне: як допомогти молошому синові з булінгом у школі, як зробити так, щоб у нього з'явились друзі?[/quote]
Можна запропонувати молодшому синові допомогу з записом до психотерапевта (поки він неповнолітній, на це потрібна Ваша згода як матері), і самій теж бажано звернутися до психотерапевта. Бо коли Ви сильно тривожитесь за синів, це впливає і на їх емоційний стан також. Коли ми прагнемо щось занадто сильно контролювати, воно може стати зовсім не таким, як хотілося б, і життя власних дітей не виключення. Психотерапія допоможе змістити фокус уваги на свої особисті потреби, реалізуватися як особистість і прийняти автономію своїх дітей з усіма особливостями, які в них є. Ідеальних дітей без проблем нема ні в кого, і життя іноді відрізняється від того, яким ми його прагнемо бачити, але це нормально.
 [quote]І як зробити так, щоб старший син поважав матір, був більш відповідальним у житті і теж налагодив особисте життя?[/quote]
Якщо чесно, то він уже надто дорослий, щоб його виховувати. В його віці людина може змінитися лише тоді, коли сама цього захоче. Особисте життя на те і особисте, що він влаштує собі його сам, коли схоче.
А щодо неповаги - це складне питання. Судячи з усього, у Вас зі старшим сином склалися співзалежні відносини. Щоб вони стали здоровими, треба навчитися поважати особистий простір одне одного. Ви вже не несете за старшого сина відповідальність, за те чи прибирається він в хаті і скільки п'є алкоголю. Як би сумно не звучало, але кожен має право псувати своє життя на свій смак. Але ситуація ускладнюється тим, що син фінансово забезпечує Вас, і це робить залежність між вами сильнішою.
Ви думали про пошук роботи? І як у Вас з особистим життям, як складалися стосунки з батьком синів і з чоловіками взагалі? Відредаговано автором 10-09-2023 18:32:04

Наталия Горская · Answer

Якщо по старшинству- старший син має жити так, як він хоче,  а не так, як хоче хтось інший,  навіть якщо це його мама.  
Дуже гарний знак, що він здатен Вам протистояти,  адже це набагато складніше,  ніж протистояти будь кому іншому,  отже зі сторонніми людьми він впорається у відстоюванні своїх кордонів. 
Щодо алкоголю- чим більше Ви на нього будете тиснути, тим більше  він буде  протестувати/розлаблятися  , пити , робити те, що Вам не подобається. 
Найкращим для налагодження цих стосунків було б змінити своє ставлення до сина  і відпустити його в доросле життя. 
Включаючи те, що він НЕ має Вас утримувати,  а має витрачати кошти так, як хоче сам.
Чим більше Ви будете йому вказувати як "треба", тим менше в нього шансів  діяти розважливо,  а не з позиції протесту. 

Щодо молодшого- простежується та ж жорсткість, що і зі старшим "я так його виховала, що...". 
Але, вочевидь,  він виявився слабкіше, ніж старший.
Він не вміє йти наперекір Вам, а отже й іншим,  звідси булінг. 
Він не буде мати друзів,  бо Ви не даєте йому можливості  отримати цей досвід , адже всі навколо  "набагато гірші, ніж він".
 Діти не люблять,  коли їх зневажають,  і не приймають до своє групи тих, хто зверхньо до них ставиться. 
Захищати від булінгу, звісно ж, важливо,  і дуже важливо,  що він розуміє,  що може  на Вас розраховувати. 
Але важливо працювати з внутрішніми установками, які сприяють його віддаленню від інших. 
Ви ж розумієте,  що якщо в 5 школах все продовжується, то  неможливо , щоб всі погані такі були.  Є "вклад" в це і вашого сина і Ваш, як людини, яка його формує.

Вам важливо побачити різні сторони вашої ситуації,  якщо дійсно хочете змінити стосунки із синами.  Деякі сторони можуть Вам не сподобатись,  але важливо їх побачити, та зрозуміти,  що  в першу чергу важливо змінюватись Вам. Доречі, це єдине,  що взагалі можна зробити.
Бо змінювати іншого - і не треба, і не можливо. Дитину може й можливо, але не для того, щоб затвердитись в своєму баченні , а для того, щоб дитина була щаслива.

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Питання наступне: як допомогти молошому синові з булінгом у школі, як зробити так, щоб у нього з'явились друзі? [/quote]
Напевно, Ваш син не вміє себе захищати. Таке часто буває з дітьми, яких виховують слухняними, тобто зручними для батьків. Якщо у нього не було досвіду відстоювання себе в дитинстві, тому що це було дуже страшно, він не зможе це зробити й з однолітками. Ви можете запропонувати йому розглянути курси самооборони чи групи східних єдиноборств, щоб він навчився почувати себе більш впевнено. 

Крім того, якщо у сина є складнощі в спілкуванні, створенні стосунків, можна порадити йому звернутись до психолога, який працює з підлітками.

[quote]І як зробити так, щоб старший син поважав матір, був більш відповідальним у житті і теж налагодив особисте життя? [/quote]
Ви можете спочатку своїм прикладом показати, що поважаєте його. Якщо перестанете розказувати, як йому жити, на що витрачати гроші, і т.д., можливо, він також почне більше Вас поважати.

[quote]Я його вчила не пити алкоголю зовсім, а тепер мій старший син перетворюється на алкоголіка і випиває раз на тиждень 2 літри пива сам. Я йому кажу, що у тебе буде алкогольна залежність, він мене каже це не твоя справа.[/quote]
Якщо у людини є залежність, то чим більше на нього тиснуть, вмовляють кинути цю звичку, тим більше приводів у нього буде зробити навпаки. Для залежної людини це часто єдиний спосіб для зняття внутрішнього напруження. І коли їй розказують, що цього не можна робити, напруження ще більше зростає, адже це неприємно слухати, і вона йде його знімати так, як вміє.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Наталя, не можу зрозуміти, Ви - "мати-диктатор" чи "мати-квочка"? Може самі дасте собі характеристику?
Наприклад, впізнаєте себе в галереї портретів мам за цією статтею:
https://upsihologa.com.ua/mamy_byvayut_raznye-pavelbasan.html
Найцікавіше, що Ви не вбачаєте жодної помилки у вихованні обох синів. Ви все робили правильно, а вони он які виросли!? Власний простір їм подавай, маму не поважають і не слухають тощо. З таким підходом є ризик, що через деякий час Ви остаточно втратите контакт зі старшим, а молодшого остаточно зламаєте і він перестане вірити у власні сили - бо ТІЛЬКИ ВИ можете вирішувати його проблеми, а він сам - ні.

Светлана Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]Питання наступне: як допомогти молошому синові з булінгом у школі, як зробити так, щоб у нього з'явились друзі? І як зробити так, щоб старший син поважав матір, був більш відповідальним у житті і теж налагодив особисте життя? [/quote]
К сожалению, Ваши проблемы с детьми не могут быть решены с помощью общих рекомендаций на форуме.
Ведь им - этим проблемам, соответственно, 15 и 26 лет.

Если Вы хотите помочь младшему сыну и изменить отношение старшего, Вам придется менять себя.
А для этого у Вас должна быть сильная мотивация для таких изменений.

Поэтому если Вы хотите изменить свою жизнь и помочь детям, то Вам будут нужны индивидуальные консультации.
Можете обращаться ко мне, я работаю с такими запросами и могу помочь.
На первой встрече Вы получите план решения этой проблемы и рекомендации о том, что Вам надо будет делать, чтобы было так, как Вы хотите.

Наталия Горская · Answer

Нажаль,  Ви  дійсно не розумієте,  що відбувається. 

Якщо захочете насправді налагодити стосунки з синами,  то у Вас попереду  досить складний шлях аналізу себе і переоцінки своїх дій. 

Якщо захочете і надалі стверджувати,  що "я все правильно роблю, а вони якісь не такі"- то це тупікова гілка,  яка рано чи пізно приведе  Вас до самотньості і відчуття "несправедливості життя".

Вам обирати. 
Ви НЕ "не така".
Просто Ви бачили для себе якусь систему виховання і вірили,  що вона має привести  до певних результатів. 
Але реальність демонструє,  що результати дещо інші. 

Ви можете і надалі дотримуватись своєї системи , а можете її проаналізувати і змінити. 

Якщо  хочеш виростити полуницю, то треба саджати полуницю. 
Але можна знов і знов саджати картоплю,  а потім звинувачувати її, що вона не виросла полуницею.

Ваші сини-це результат вашого виховання і вашого викривленого бачення  "як має бути ".
Зміни можливі ТІЛЬКИ  за умови, якщо ці зміни будуть ВАШИМИ.

Наталия Горская · Answer

На психотерапію Ви можете заробити і самі, у вашому віці багато людей отримують другу освіту, або просто змінюють роботу . Справа не у віці, а в тому, що Вам так зручно, є за що "заховатись ". Ви ж розумієте, що ваш Влад одружиться, в нього будуть діти, яких він вже дійсно буде зобов'язаний утримувати, возити на море, купляти велосипеди, - там вже точно буде не до Вас.

 Звісно, що мова не йде про відсутність допомоги від сина тоді, коли вона дійсно потрібна, коли хвороба чи якась інша проблема. 

Але не утримувати ж маму тільки тому, що їй так зручно.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]у мене немає на неї грошей, а Влад їх не дасть[/quote]
Значит для Вас пришло время становиться материально самостоятельной и не зависеть от старшего сына.

[quote]я зараз не можу працювати[/quote]
У Вас есть какие-то проблемы со здоровьем, которые не позволяют работать?
 
[quote] на роботу мене не візьме ніхто[/quote]
На работу Вас возьмут, если Вы правильно составите резюме, а также сможете объяснить (правильно!) большой пробел в работе и пройдете собеседование.
Вам надо совместить Ваши "Хочу" (желания), "Могу" (профессиональные компетенции) и "Надо" (востребованность профессии на рынке труда).
А также убрать страхи, увеличить уверенность и найти ресурсы (то, что поможет прийти к цели).
И это опять-таки, индивидуальная работа с психологом.

[quote]Влад їх не дасть[/quote]  
Попросите у сына денег для профессиональной помощи в трудоустройстве (можно ему не говорить, что это будет психолог).

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Ні, немає[/quote]
Если проблем со здоровьем нет, тогда Вам надо работать.
Иначе старший сын будет абьюзить Вас и дальше, потому что Вы от него материально зависите.
А со временем к нему присоединится и младший сын.
И к сожалению, Вы потеряете не только себя, но и детей.

[quote]Влад має чітко розуміти, на що підуть його гроші[/quote]
Если так все серьезно, тогда Вам придется решать свои проблемы самостоятельно.

[quote]у мене якась фобія перед роботою[/quote]
Если не сможете работать с психологом, тогда придется обращаться к врачу и устранять "фобию" с помощью медикаментов (тем более сын пообещал оплатить Вам обращение к психиатру).

Других вариантов не существует, к сожалению.

[quote]Я хочу насправді працювати вчителем у школі. Але я дійсно не знаю, що скажу на співбесіді, чому я так довго не працювала. Може щось порадите?[/quote]
Хотя, конечно, Ваша проблема решаема.
Учителя в школах нужны всегда.
И можно, например, сказать на собеседовании, что Вы все время занимались частным репетиторством без официального оформления и соответственно имеете опыт преподавания.
Но для этого Вам надо быть уверенной в себе и не бояться не только вопросов работодателя, но и всего остального.

Наталия Горская · Answer

Дивіться,  Вам зручно не працювати, але чомусь Ви це представляєте жертвою зі свого боку.  
Це самообман. 

Ви доросла людина і несете відповідальність за свої рішення. 
Ви вирішили присвятити своє життя дітям і не працювати.  Бо це було ваше бажання. 
До чого тут  "пожертвувала роботою"?

Щодо працевлаштування- поки що Ви не готові викладати в школі  морально.  
Можливо якась інша робота,  але щодо спілкування з дітьми з позиції  "мають стояти про стійці струнко "- це буде провал.
На співбесіді можна казати все, що хочете , але чомусь Ви не хочете казати так, як воно є. 

Чи взагалі Вам важко бути Собою,  або ж важливо  створювати певний "образ себе ", який "не соромно показати людям "?

Вам дійсно дуже важливо  працювати з фахівцем,  заради себе і заради синів,  щоб не заглибитись в ту яму, в яку Ви так впевнено крокуєте. 
У ваших доповненнях є багато певних ілюзій,  які важливо опрацювати,  щоб стати ногами на ґрунт реальності та побачити Себе і своє життя з різних кутів.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]я можу сказати на співбесіді, все як є[/quote]
Так делать точно нельзя.
Потому что за излишней искренностью скрывается на самом деле агрессия. Люди это чувствуют и уходят из контакта.
Поэтому социуму нравится вежливость, а не искренность...

[quote]у мене просто страх, що мене не візьмуть на роботу через те, що я сказала все як є[/quote]
Профессиональное консультирование для того и существует, чтобы помочь составить резюме, "закрыть" пробелы в опыте работы и подготовить соискателя к собеседованию. 
То есть помочь человеку правильно презентовать себя.
И тогда есть шанс устроиться на работу.

[quote]я люблю контролювати все до дрібниці, я визнаю це. Але що з цим робити я не знаю.[/quote]
Контроль увеличивает страхи, которых у Вас и так много.
Поэтому Вам надо развивать доверие к себе и другим, соответственно.

[quote]зайнятість вирішенням своїх проблем - і з працевлаштуванням, і психологічних. І взагалі можливо варто більше уваги приділити собі, побути трішки егоїсткою[/quote]
Вы сделали правильный вывод - Вам действительно надо переключиться на себя.
Только, желательно, без крайностей -
[quote]варто відпустити молодшого сина пожити до старшого брата[/quote]
Младшего сына отпускать не надо.

И если Вы не будете начинать работу с психологом, тогда действительно
[quote]треба йти до психіатра і проходити лікування.[/quote]
Или же можете обратиться к неврологу в поликлинику по месту жительства (бесплатно).

Наталия Горская · Answer

Психіатр- якщо хочете,  але він не зможе "вилікувати" хвилювання за синів , може медикаменти трохи знизять тривогу , хіба що.

Вам важливо розібратися з внутрішніми установками щодо виховання,  стосунків,  життя загалом,  з почуттями, які накоплювались роками. Для цього психіатр не потрібен. 

"Нехай молодший іде до старшого"- це вже досить крайня міра,  адже Ви до його 18 років несете за нього відповідальність.

Важливо змінюватись Вам і це вплине і на молодшого сина також.  

Старший не має займатись ще і братом,  це не його відповідальність, а ваша. 
До того ж, старший зараз  намагається протистояти Вам. Це ще не доросла позиція, а тільки шлях до неї. 
Адже доросла позиція,  це НЕ коли всупереч мамі,  а коли немає значення,  що мама вважає "правильним", а існує своя власна  позиція (вона може і співпасти з маминою, але не тому, що мама це нав'язала).
В стані протесту він може "навчити" брата скоріш за все тільки протесту.
Та і, знов таки, це не його задача, а ваша, виховувати сина. 

"Побути егоїсткою"- це викривлення,  яке виникає від нерозуміння своїх кордонів,  задач, відповідальності і прав. 
Ви маєте право приділяти увагу собі,  піклуватись про себе. 
Це не егоїзм. 

Егоїст не той, хто живе так, як хоче,  а той, хто хоче, щоб інші жили так, як хоче він.
Ви  хочете,  щоб сини жили так, як Ви хочете. Отже,  
егоїзм- це те, що зараз.

Мария Радченко · Answer

[quote]Якщо у дорослому віці він не зможе знайти друзів, то йому ні до кого буде звернутися за допомогою, нікому буде виговоритись, поскаржитись на життя і т.п.[/quote]
Я думаю, рано бити тривогу з приводу того, що син не знайде друзів у дорослому віці. Йому лишень 15 років, і невдалий досвід в пубертаті не означає, що все інше життя людина буде самотньою. Варіанти з індивідуальною психотерапією для сина і для Вас, з переводом в спеціалізовану школу (де всі плюс-мінус однакові за інтелектом і не будуть Вашого сина бити), з записом на курси самооборони (якщо син сам цього схоче) - дуже файні, але в першу чергу Вам варто опрацювати з психологом свої тривоги і ставленні до самотності, щоб за можливістю не проектувати їх на сина і не пророчити йому погане майбутньє.
 [quote] Звичайно і я боюся самотності, майже все життя я була домогосподаркою і "обслуговуючим персоналом" для чоловіка та дітей. Тепер я залишилася без чоловіка, старший син на дух мене не виносить, і молодший син починає підпадати під вплив старшого брата, з ним спілкується більше, аніж зі мною.[/quote]
Співчуваю, що Ви опинилися в такому становищі. Багато жінок в Україні мають схожі проблеми, жертвуючі всім заради родини, а коли діти дорослішають, стикаються з кризою. Ця криза повинна стати поштовхом до пошуку справжньої себе, а не тільки тієї ролі, які Ви наразі відіграєте.
Що залишились без чоловіка - це дуже прикро. Але добре, що Ви змогли за себе постояти і піти від людини, яка зрадила. Це може бути здоровим прикладом відстоювання своїх кордонів.
Старший не вивозить, бо він дорослішає. Він наразі проходить стадію сепарації віж Вас, як зазначили психологи вище. А алкоголь слугує шляхом втечі від реальності.  Якщо він сам визнає себе залежним, то звернеться до нарколога і до психотерапевта, що працює з залежностями, але на жаль, залежній людині важко буває усвідомити проблему, і докори близьких не сприяють одужанню.
Молодший попадає під вплив старшого, бо він підліток. Підліткам важливіші стосунки з однолітками і старшими ровесниками, ніж із батьками. Оскільки в нього (поки що!) нема друзів, то брат відіграє роль друга. І, частково, роль батька також, бо Ви з чоловіком розлучені і родину забезпечує син. Це саме по собі не є щось погане. Не факт, що молодший син буде копіювати всі деструктивні паттерни старшого, якщо кожен з членів сім'ї (або бодай Ви з молодшим сином) опрацюєте свої проблеми.

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Якщо чесно, то мені старший син давно це пропонував, навіть готовий був дати гроші. Проте я сказала, що йому треба ще вчитися, робити домашнє завдання, а не шаландитись по різним секціям, де можна зустріти незрозуміло кого. Подивіться на мого старшого сина, як тільки він почав ходити на спортивні секції, то одразу з'явилась тяга до алкоголю, почав пити пиво. Я не можу цього дозволити молодшого сина і зіпсувати ще його.[/quote]
Незрозуміло кого можна зустріти в школі з таким же успіхом, як і в секції. Вживати алкоголь молодший син може розпочати з ким завгодно і де завгодно, якщо у нього з'явиться таке бажання. Якщо він хоче стати фізично сильнішим, впевненішим в собі, перестати бути жертвою у відносинах з однокласниками, а старший син готовий оплачувати секції, це може допомогти молодшому з часом по-іншому будувати відносини з однолітками. Вам вирішувати, нехай він і далі страждає від булінгу чи спробує щось зробити для того, щоб полегшити собі життя.

Наталия Горская · Answer

Старший може пропонувати що завгодно,  але він НЕ несе відповідальності за молодшого брата,  і НЕ може усвідомлювати всіх наслідків в силу віку і відсутності досвіду. 

До того  ж, він це запропонував, за умови, що Ви не зможете змінитись і щоб Ви не "зіпсували " молодшому життя. 
Але ж якщо Ви будете працювати над собою,  то такий переїзд буде вже не потрібен.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]А якщо я спитаю молодшого сина, чи хоче він сам піти пожити до брата? [/quote]
По законодательству родители несут ответственность за своих детей по достижению ими 18-летия.
Поэтому не желательно совершать правонарушение.
К тому же, по "законам" психологии, подростку 15 лет нужно присутствие родителей, а не брата.

[quote]мені потрібно змінюватись, виходити з зони комфорту і трішки послабити контроль.[/quote]
[quote]Я в цей час спробую знайти хоча б якусь роботу[/quote]
Младший сын Вам совершенно не мешает заниматься саморазвитием и поиском работы.
А контроль Вам все равно придется менять на доверие. Иначе Вы не сможете победить свои страхи.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Вам також дуже вдячна[/quote]
И Вам спасибо за обратную связь, Наталья.
Была рада помочь. Відредаговано автором 11-09-2023 17:13:55

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Ні, Павле Леонідовичу, я не мати-диктатор і не мати-квочка. Я любляча та турботлива мати, яка хоче зробити дітей щасливими і успішними, яка вилізе зі шкіри геть, щоб зробити дітям добре.[/quote]
Надто гучні та гарні слова, щоб в них повірити. Вибачте. Думаю, что Ви одночасно і мати-диктатор і мати-квочка.
[quote]Краще за мене моїх не буде любити ніхто[/quote]
Не впевнений в цьому. Від слова взагалі. Старший вже тікає від Вашої "кращої" любові:
[quote]Влад сам від мене віддаляється, я у цьому не винна, я йому перша стала не така, він дорікає мені, що я його неправильно виховувала, позбавила багатьох радощів життя і головне, дитинства. Всю душу в нього вклала, а тепер я погана.[/quote]
Він не просив вкладати в себе Вашу душу - це Ваш вибір. І Він НІЧОГО Вам НЕ ВИНЕН! Це "вкладання" було виключно Вашою відповідальністю. А Ви тепер цим маніпулюєте.
Навпаки, це Ви йому винні, бо заподіяли своїм вихованням йому шкоду, про що він відкритим текстом Вам і говорить. А коли починаєте йому дорікати "вкладанням душі", він жене Вас з дому. Захищається таким чином від Вашого маніпулювання почуттям провини. 
[quote]І те саме я ніби роблю з Максимом. А Максима я ніколи не ламала, я навпаки, завжди змушувала його бути відмінником, щоб він почувався впевнено і вірив у свої сили[/quote]
Ключове слово тут "змушувала" - це не про ламання, ні? Ви ліпили з нього того, кого хотіли. А не ВІН САМ себе ліпив таким, яким би хотів бути.
Це і є чистої води ДИКТАТ. Але ж Вам складно це визнати...бо Ви вважаєте себе ідеальною мамою.
Але ж психологічний стан Ваших дітей говорить про протилежне.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Як допомогти синам?

Ответы психологов