проблеми з донькою 13 років

Доброго часу доби!
Дуже співчуваю, це боляче бачити та чути як дитина страждає і не знати як їй допомогти, відчувати свою безпорадність..

Дівчинка у такому віці, коли гормони викидають її з одного стану в інший, якісь підстави найти чому я так себе почуваю - вона не може, бо то не про зовні причини, а про гормональні перебудови в її тілі. І це, дуже часто, підлітків лякає, напружує, вони дійсно не можутьвідповісти на питання: "що відбувається..чого ти плачеш..що тебе не влаштовує..?
Спробуте ставити питання з іншим градусом, не "що не влаштовує", а "чого б ти зараз хотіла?" або "про що ти мрієш" або "які думки стосовно майбутній професії?".. тобто задача фокусуватися не на тому чого нема, або що нетак, а на тому, чого хочу, про що мрію, куди іду.

нічого її не радує

Але ж Ви то напевне знаєте, що її радує - яка їжа, напої, ігри, справи.. Коли таке чуєте - питайте: а твій песик\котик\прогулянка на велікє... - теж не радує? Сенс у тому, щоб показати їй, що як мінімум щось є в її житті, що дає їй радість.

І було б доречним, якщо вона не проти, звернутися до дитячого психолога. В цьому віці зявляються тайни від батьків і це природньо, бо починається глобальна сепарація, пережід к самостійності. А от сторонній людині та ще й фахівцю вона може більш відкритися.

І головне, не лякайтеся, не панікуйте. Ви дууже турботлива мама, бо сам факт, що шукаєте відповіді та ідете по допомогу к фахівцям - це вже про Вас як свідому, відповідальну, турботливу люблячу маму. Ви - МОЛОДЕЦЬ!!! Коли Ви будете в зібраному стані - Ваша дитина буде відчувати, що може на Вас спертися. Ось чому Ваш психоемоційний стан важливо підтримувати в максимальному балансі. Тож подбайте про себе в першу чергу.

Відредаговано автором 06-09-2023 11:36:07

Це дійсно дуже важко, бачити, що дитині погано, і не мати можливості допомогти.
З "гарного " тут те, що донька все ж таки з Вами спілкується, каже, що їй погано, а не прикидається, що все ок.
Можливо вона й дісно і сама не знає причин, бо то дія гормонів. Доречі, є сенс перевірити здоров'я, наприклад знаю, що щитоподібна залоза може давати емоційні наслідки.
Важливо пам'ятати про особливості віку. Тут з одного боку є потреба відділитись від батьків, а з іншого можуть бути проблеми з однолітками, до яких підліток прагне приєднатись.
Ви можете запропонувати доньці поспілкуватись з психологом, якщо вона відчуває таку потребу. При цьому важливо досить тонко підійти, щоб не образити. Щось на кшталт "я бачу, що тобі важко, але поки що я не знаю, як можу допомогти тобі. Але Х. казала, що їй психолог допоміг розібратись зі складною ситуацією в житті , знайти вихід, розкласти все по поличках,... ."
Якщо хочете спробувати самостійно, можна застосувати "розповідь про себе/подругу/сусідку...". Розповісти про проблему, з якою стикалися самі в такому віці, або про когось, щоб показати доньці, що всяке може статися, а також, що Ви дійсно відкриті і Вам можна розповідати будь що, навіть те, за що соромно.
Ще важливо передивитись ваше ставлення до різних "має бути так", бо можливо доньці важко "дотягнутися " до тих планок, що Ви висуваєте. Тому вона і не може розповісти, бо "мама мене засудить ".
Також важливо враховувати той момент, що підліткам властиве перебільшення. Не тому, що вони так хочуть, а несвідоме, внаслідок вікового максималізму.
Але враховувати це важливо всередині себе, щоб не вирвалось "ти все придумала ", бо дитина тоді відчуває знецінення своїх почуттів.

Які у Вас із донькою стосунки загалом?
Що на вашу думку може бути причиною її внутрішніх проблем?

Доброго дня!

Просто ей скажите - " девочка моя... я за тебя очень сильно переживаю... хочу тебе помочь...
если боишься, или тебе стыдно... то не бойся ... я ругать или как то осуждать не буду... честно обещаю!"
( только по обещать нужно по честному, и сдержать свое слово!
Даже если вас сильно удивит или расстроит ее ответ )
И добавьте ей - " если ты захочешь рассказать, то я всегда выслушаю" - вот тут главное не давить.
Или предложите ей сходить к психологу, если вам рассказывать она не хочет.

Відредаговано автором 06-09-2023 13:52:11

Я думаю, в неї може бути депресія. Варто запропонувати донці допомогу з записом на консультацію до психіатра і психотерапевта, якщо є така можливість. Психіатр проводить діагностику цього розладу і за необхідності виписує антидепресанти, психотерапевт - допомагає впоратись з психологічними труднощами, що провокують загострення емоційного стану.

Депресія є найрозповсюдженішим психічним розладом, і благополуччя людини з ним багато в чому залежить як від підтримки близьких, так і від своєчасного звернення по допомогу.

Добрый день!

вона постіно плаче, каже що не хоче жити і нічого її не радує

Это могут быть симптомы психического расстройства.
Поэтому вам надо показать вашу дочь детскому психиатру.

Работа вашей дочери с психологом будет возможна только после того, как ее состояние стабилизируется (с помощью медикаментозного лечения).

Вам также необходимо будет взять 2-3 индивидуальные консультации, чтобы разобраться

як поводитися з нею

Потому что от вашего состояния и поведения будет напрямую зависеть процесс выздоровления вашей дочери.

И если вы действительно хотите

їй допомогти

то можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и могу помочь вам и вашей дочери.

Доброї ночі!
Доньку бажано з її згоди відвести до психолога. Просто м'яко вмовте її. Аргументуючи, що там вона зможе розібратися в своїх почуттях і в ситуації, що склалася. І вихід обов'язково знайдеться. Для того психологи і існують.