Як достукатися до себе

Доброї ночі.
Хочу запитати поради, як мені достукатися до самої себе.
Ситуація така, що мій чоловік після того як ми переїхали на квартиру щоб жити як окрема сім'я дуже часто їздить до своєї мами. Я стараюсь зосередитися на собі, своїх справах але мене це не влаштовує коли це переходить всякі межі. В нього була відпустка, кожен день він їхав до мами, я нічого не казала, займалася своїми справами, старалась добре та вдячно відноситися до нього. Потім ще вихідний – знову до мами, і це вже не помістилося в моє терпіння. Я не витримую цього. Коли я обговорюю з ним що мені так не подобається, що в мене враження ніби він там, з нею живе, а не зі мною, то він каже, ні, типу я з тобою ти мені потрібна. Коли я кажу що в такій ситуації я почуваюсь зайвою непотрібною та нав'язливою, то він каже що ти в праві думати що хочеш. Ок, ок та не важливо самі розмови, суть – мене не влаштовує жити з чоловіком який постійно йде до мамки. Для мене не привабливий такий чоловік. Мені гидко саме те що я типу маю конкурувати за його увагу, час, відданість з мамкою. Я ненавиджу це все, всю цю ситуацію. Діалог неможливий і безсенсовий, ніякі підходи не працюють, нічого не змінюється. Де моя самоповага? Чому я як собача на задніх лапках маю вислужуватися, чому я маю бути нещасливою у стосунках, терпіти і слухати як він каже ти все неправильно розумієш. Чому мені погано і я маю весь час скиглити та з'ясовувати стосунки а йому все добре і нічого не треба. Чому я все прекрасно розумію що йому так добре і він нічого змінювати не буде, розумію що я такого життя, таких стосунків не хочу, але не приймаю рішення, не беру відповідальність? Як мені достукатися до самої себе? Якщо так триватиме далі і завжди, то можна вважати що моє життя закінчилося. Бо як я б не старалась зосередитися на своїх справах, мені не дають спокою такі ненормальні стосунки. Я хочу бути в парі! Я хочу дійсно любити і бути любимою, взаємоповаги, піклування, спільного життя і планів. Але чесно я просто зневажаю свого чоловіка і саму себе за таке життя, таку імітацію сім'ї. Я ненавиджу себе за те що я себе не чую і не слухаю.