Я відчуваю руйнацію особистості, я стаю чужою для себе внутрішнього людиною

Зараз мені дуже погано. В мене сталися деякі речі, що вибили мене з життя, мій образ життя перетворився на якийсь депресивний. Тепер я хочу все змінити. Але я постійно зазнаю жалю чи за втрачений час чи просто тому що я згадую яким я був раніше, і розумію, що вже не можу так міркувати, що погляди на речі втратилисґ, хоча мав погляди особливі для мене.. Я постійно думаю як змінитися.Я знаю які саме речі я хочу бачити в житті, але не можу якось щось запланувати чи створити розклад тижня, бо я боюсь, що врачу з уваги різні речі. Вже розумію, що на багато речей просто немає часу. Сприйняття світу в мене дуже дивне зараз - я розумію, що підтримки тут шукати не можна, але все одно продовжую шукати її(маю на увазі в світі) . Загалом люди дуже жорстко ставляться. Я постійно тримаю все в собі. Спілкування не маю. Не знаю що мені робити. Я дуже втомився. В мене опускаються руки. Загалом на мене дуже сильно вплинув переїзд з рідного міста через окупацію. В цьому регіону де зараз я все чуже і я не відчуваю тої сили і натхнення, що були там..