Я так більше не можу

Я частково закохана в одного хлопця з міста недалеко від мого і деякий час ми працювали на одній роботі,і меня здалося ,що в мене є почуття. Але потім так сталося,що мені потрібно було звільнитися,і часом пізніше йому також. І я вирішила йому написати, оскільки для мене це був привід поспілкуватися,можливо зустрітися, а потім і стати більш ближчими. Але чомусь у переписці він не відповідав ні на жодне питання про себе і лише відповів "зрозуміло" коли я написала про те,чому я звільнилася не розпитуючи подробиць. Мені здалося,що він не зацікавлений у розмові,але в житті я чітко відчувала взаємну симпатію,і навіть час від часу вдавалося з ним поспілкуватися,і ці хвилини мене настільки зачепили, що вже рівно 2 місяці я не можу викинути з голови цю людину і час від часу намагаюся шукати його в соціальних мережах, уявляю як я йому напишу лист із зізнанням на день народження, яке буде аж у лютому. Я навіть шукала його на сайті знайомств, вписавши не своє місто а його,щоб вибірка людей була саме з його міста. Познайомилася з іншим хлопцем, і у нас навіть взаємна симпатія,і навііть їздила до нього в місто у гості. Але коли я їхала до нового знайомого,я уявляла ніби їду до того,у кого була закохана. Мені важко його забути,але я не можу йому написати знову, оскільки після ігнору моїх питань я буду відчувати ніби я нав'язуюсь. Що робити... все таки написати зізнання чи забути за нього... не можу відпустити.