Розлучення
Х чоловіком прожили 5років,разом - майже ,7. Є син. Проживаємо окремо, планую розлучитися. Причина - пияцтво періодично та борги (ігри)/крадіжки речей і грошей вдома.
Я прийняла рішення,я його не зміню.
Морально дуже важко,звісно. Тим паче мала дитина...запитує про тата. А от і питання....
Тато не телефонує і не пише. Після того як попросила піти, таке враження що людина звільнилася і тільки цього чекала. Мені здається наче спеціально робилось все по максимуму боляче,аби вивести мене і щоб я таки перервала відносини.
Прикро за сина...надзвичайно неприємно та болісно,що чоловік не шукає з ним зв'язку та не цікавиться його життям (у малого є телефон окремий) Притримуюсь міфу,що тато в командировці. Не знаю як далі....
Один раз висказалась йому і одразу ж знайшов час на дзвінок дитині. Після - знов тиша.
Чому така поведінка?
Чесно кажучи, очікувала трішки іншого,що людина буде намагатися виправити все, вибачатиметься і т.д.
А бачу лише дно(
Не розумію ні ставлення до себе,ні до дитини.
Виходить весь час було просто зручно,не більше?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.