Тривога на роботі

Вітаю! Помічаю за собою дуже сильні емоційні реакції на негаразди в роботі, сильну тривогу, паралізуючий страх звільнення та невдачі.

Я працюю у сфері піару, де багато комунікую з людьми, багато обговорень, погоджень. Нещодавно змінила роботу через бажання розвитку і цікавіших проєктів. Маю вибагливого клієнта, який є одночасно головою групи компаній, де я працюю, і замовником послуг для його благодійного проєкту. І я тісно з ним спілкуюсь. Людина він вибаглива, звісно, бажає щоб все було на найвищому рівні. Іноді виникають проблеми на його стороні, коли довго не відповідає, не погоджує матеріали і так далі. І розуміючи, що я зі свого боку зробила все можливе, все одно відчуваю дуже сильний страх і тривогу, що вина у всьому я і він буде не задоволений у будь якому випадку.

Така сама ситуація була і минулої роботи, де моєю керівницею була дуже приємна жінка трохи старша за мене, з якою я побудувала довірливі і відкриті робочі стосунки. Там мене теж дуже сильно мучив страх її незадоволеності.
І на першій роботі було так само.

Я відчуваю, що в цілому в житті я дуже тривожна людина, але на роботі тривожність підсилює страх звільнення, страх залишитися без грошей. Знову ж таки, головою я розумію, що я добрий спеціаліст з відгуків колег і пропозицій роботи, що у мене є фінансова подушка і система підтримки, що звільнення – у моєму випадку не кінець світу. Але ця тривога і страх мене виснажують, я постійно плачу від малійших незадоволень колег або замовника, не можу відпочити, мені постійно сниться робота.

Страшно казати, що я чогось не знаю, не вмію, не встигаю, бо здається, мені скажуть: А за що ми тобі гроші платимо? Чого ми тебе наймали? Чому ти не могла зробити це раніше?

Можливо, ви порадите, з чого почати розбиратися з цією проблемою. Бо мені подобається моя сфера роботи, і я хочу мати енергію працювати і розвиватись далі, а не мати постійний страх і тривогу. Дякую.