Question by:
Nik
Age:
17
Я стала ізгоєм в групі в університеті
Чотири місяці тому я вступила в університет і начебто пішла туди, де було не так вже й погано. Це не був ВНЗ моєї мрії, але вчитися там можна було. Не пішла у краще місце, тому що боялася кудись переїжджати.
Ще з років 12 в мене зникли всі друзі. З того часу майже всюди відчувала себе зайвою і дуже одинокою. І мені постійно обіцяли, що в університеті стане все класно і я знайду своїх людей і ТД.
Спочатку все було непогано, я стала старостою, спілкувалася з одногрупниками, навіть з'явилася більш близька подруга. Але потім все просто з часом почало ламатися. З тією подругою нам стало якось не цікаво разом і спілкування ми зупинили, як виявилося в групі була дівчина, яка бачила в мені конкурентку, а я цього зразу не зрозуміла. Вона налаштувала половину групи проти мене. Я на той час дуже емоційно виснажилися і вирішила, що не хочу бути старостою тому що це дуже не вдячна і безглузда робота. Я відмовилася і на моє місце прийшла вона.
За декілька місяців я дуже сильно віддалилася від усіх, в той час як вся група разом спілкувалася. Зараз я вже просто не можу ні з ким там розмовляти, вже частково і через образи. У них є група без мене і мої одногрупниці, як виявилося, давно ходять разом гуляти і жодного разу не запросили мене.
Мені через все це дуже самотньо там. Я не хочу туди ходити і когось бачити, жалкую що вступила туди. Я завжди мріяла, що в університеті моє життя перейде на новий рівень і я нарешті стану щасливою, але в мене нічого не вийшло.
Зараз моя головна проблема це те, що треба змусити себе ходити туди кожного дня, сидіти одною на перервах і відчувати зневагу інших до мене. Не знаю, що робити. Можливості відрахуватися в мене немає, тому що я на бюджеті і платити за контракт я не зможу. І треба там якось відсидіти чотири роки, але мені погано стає навіть від думок про це.
Ще з років 12 в мене зникли всі друзі. З того часу майже всюди відчувала себе зайвою і дуже одинокою. І мені постійно обіцяли, що в університеті стане все класно і я знайду своїх людей і ТД.
Спочатку все було непогано, я стала старостою, спілкувалася з одногрупниками, навіть з'явилася більш близька подруга. Але потім все просто з часом почало ламатися. З тією подругою нам стало якось не цікаво разом і спілкування ми зупинили, як виявилося в групі була дівчина, яка бачила в мені конкурентку, а я цього зразу не зрозуміла. Вона налаштувала половину групи проти мене. Я на той час дуже емоційно виснажилися і вирішила, що не хочу бути старостою тому що це дуже не вдячна і безглузда робота. Я відмовилася і на моє місце прийшла вона.
За декілька місяців я дуже сильно віддалилася від усіх, в той час як вся група разом спілкувалася. Зараз я вже просто не можу ні з ким там розмовляти, вже частково і через образи. У них є група без мене і мої одногрупниці, як виявилося, давно ходять разом гуляти і жодного разу не запросили мене.
Мені через все це дуже самотньо там. Я не хочу туди ходити і когось бачити, жалкую що вступила туди. Я завжди мріяла, що в університеті моє життя перейде на новий рівень і я нарешті стану щасливою, але в мене нічого не вийшло.
Зараз моя головна проблема це те, що треба змусити себе ходити туди кожного дня, сидіти одною на перервах і відчувати зневагу інших до мене. Не знаю, що робити. Можливості відрахуватися в мене немає, тому що я на бюджеті і платити за контракт я не зможу. І треба там якось відсидіти чотири роки, але мені погано стає навіть від думок про це.
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
