Live:
Анна Автонділова
Анна Автонділова 1 hour тому: «У 14 років зовнішність ще змінюється, і ніс також може змінюватися разом із пропорціями обличчя. Але два роки жити з ненавистю до своєї зовнішності й уникати фотографій це вже серй»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 hours тому: «Попробуйте вспомнить, что случилось 2 года назад, что Вы вдруг стали переживать из-за внешности. Кто-то Вас покритиковал или Вы стали сравнивать себя с другими? Недовольство како»
Марта Калина
Марта Калина 12 hours тому: «Добрий день! Сучасна психологія не вважає мазохізм розладом, якщо це відбувається добровільно та усвідомлено. Бажання відчувати фізичний біль, коли вас б’ють, не є психічним розла»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: аня Age: 14

я не понимаю что со мной происходит...

здравствуйте, возможно то, что я сейчас напишу прозвучит странно,дико и т.д,но я не могу разобраться в своей жизни. У меня довольно большая семья (мама,папа,бабушка,дедушка, сестра),но у меня совсем нет никакого интереса общаться с кем-то, кроме интерет-друзей.У меня нет друзей в реальном мире,так как я не знаю как их найти, мы год назад переехали в другой город,и вот уже год я общаюсь только по интернету с 2-3 людьми.Из семьи я общаюсь в основном только с сестрой и мамой,и то,чаще это ссоры,не понимания и всякое такое. Так вот, возможно, такое состояние у меня из-за дефицита внимания,общения.У меня все чаще появляются панические приступы какие-то.Я плачу буквально каждый день непонятно из-за чего. На улицу не выхожу неделями ибо зачем? Гулять нескем, а самой не хочется. Очень плохо со сном, ночами не сплю и ложусь только под утро,встаю вечером и вот так по новой. Ещё осенью я чаще выходила просто пройтись и ко мне 2 раза подходили знакомиться парни,но я из-за страха почему-то им отказывала, теперь жалею об этом.. Так же у меня просто дикая лень: мне лень идти покушать,поубирать, сделать уроки, даже с личной гигиеной иногда бывают трудности.И я не знаю что с этим делать. Часто бывают приливы агрессии ко всему миру, почему я такая ужасная, почему у всех есть друзья,а у меня нет, почему все что-то делают, куда-то спешат,а я просто сижу дома в телефоне. Многие возможно это спишут на возраст(мне 14),но все же с этим нужно что-то делать. Мама переживает из-за меня, что я мало ем, не гуляю, она на серьезе думает что я могу что-то с собой сделать, и что у меня дипрессия,но я то знаю что это не так. У меня никогда не было мыслей о суициде, и всегда проходят мурашки по телу когда кто-то об этом говорит.У меня есть планы на жизнь: хорошо выучиться,построить карьеру,завести отношения, путешествовать и тд.,но нет мотивации что-либо делать.
Хотелось бы узнать нужно ли с этим что-то делать, или оно само пройдет, я не хочу обращаться к специалисту в поликлинику или куда-то ещё, так как мне стыдно это рассказывать кому-то в очном виде. Помогите пожалуйста каким-то советом😭
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?