Хочу розібратися в собі. Зрозуміти причини такої моєї реакції...

Доброго дня! Розумію, що моя проблема може здатися вам смішною, порівняно з... Але, якщо це мене турбує, значить, це важливо, і мені треба розібратися в собі.
Сьогодні була на манікюрі. Ходжу до цієї майстрині більше року. Мені легко з нею і комфортно. Але сьогодні сталася якась неприємна для мене ситуація. Моя майстер почала підсміюватися, що, як завжди, я відносила нігті не ідеально, два поламалися... і в такому ж дусі. Ніби вичитувала мене, як школярку. Спершу я віджартовувалася щось, але потім в один момент заклякла: настільки стало неприємно. Ну нічого собі, подумала, я ж кошти плачу, і не малі, але щоб мене ще стидили... Вона мовчки сопіла і сердито пиляла нігті далі... Я її запитала: Чого ти така зла якась сьогодні.... Вона почала розповідати щось за домашні клопоти, як її дитина задовбала.... Щось таке... Далі ми ніби розговорилися, і все ок. Але... Я РОЗУМІЮ, ЩО ЗІ МНОЮ - НЕ ВСЕ ОК!
ПО -перше. Я не змогла її поставити на місце при перших спробах мене пристидити!
ПО-друге. Її настрій я чомусь прийняла на себе. Ніби я винна, що вона зла, бо я погано відносила нігті... Водночас я впевнена, що ця сама майстер не з усіма так дозволяє собі поводитись.
БОЖЕ, я не хочу цього!!! Я розумію, що мені треба з цим попрацювати... Попрацювати над собою. Так, це одна історія з мого життя. Але вона дуже показова... Для мене. Допоможіть! В якому напрямку рухатися.
P/S. Після таких от ситуацій щоразу собі кажу, що треба бути жорсткішою з усіма, не розпливатися, бути напоготові... А потім думка, що, а, може, треба простіше до всього ставитися...