Заплуталася у почуттях з хлопцем

Вітаю, скажіть, будь ласка, як зрозуміти, що настав час розлучатися? і якщо він настав, то як це правильно зробити, аби не нашкодити людині?

Ми з партнером швидко почали стосунки. Я швидше через цікавість, бо це мої перші стосунки, а він, скоріш за все, через симпатію, хоча це також його перші стосунки.

чому я маю думки про розлучення?
тому що у нас точно не буде майбутнього. у нас абсолютно різні погляди на сім'ю, принципи та звички.
наприклад: він вважає, що жінка мусить народити дитину, і це дуже мило, а я вважаю, що жінка нічого не мусить і особисто ніколи не хочу дітей. це мій свідомий вибір, який я вже з 15 років не змінюю.

також почуваю себе самотньо у стосунках, бо він пише мені раз-два на день, і то це короткі відповіді на мої питання.
щодо зустрічей, то ми бачимося раз на тиждень, якщо повезе і він матиме вільний час (я не зауважую коледж, тому що там ми чисто на 5 хв на перерві зустрічаємося). і навіть коли я кажу, що хочу більше часу з ним проводити, він каже, що тоже хоче, але мусить багато вчитися, бо скоро екзамени... а тоді він пише мені "тільки прийшов додому. гуляв з друзями". це ображає.

єдине, що я з впевненістю можу сказати, що мені подобається, то це доторки його. АЛЕ не поцілунки. я не знаю чому, але взагалі цілувати його не хочу. навіть коли ми на самоті - все одно не хочу.
коли я починаю відчувати тиск, що він хоче мене поцілувати, я починаю говорити про все на світі, аби він не зміг це зробити. не хочу - і все! мені двох разів вистачило.

отже, що б Ви порадили? я не хочу йому шкодити, бо він хороша людина, насправді, і я не хочу потім шкодувати, що зробила неправильний вибір, як кажуть "на гарячу голову". але і тягнути за волосинку стосунки, в яких не всі відчувають себе розслаблено та безпечно (я про себе) також не хочу.

Христос Воскрес!
вибачте мені, якщо знайдете якусь помилку. буду вдячна кожній відповіді.