Чи всі чоловіки не підтримують, не допомогають своїм жінкам??

Доброго дня!
Я не відчуваю, що заміжня, що є чоловік, ні морально, ні фізично, ні матеріально... Життя особливо не змінилося окрім того що додалося більше турбот: готування їсти, прибирання, задовольняти чоловіка (де я чую що погано це роблю) ... При цьому він як жив так і живе ...
Зробив винну, що це я хотіла дитину, він не хотів, звинуватив, що дитина не його, потрібно ДНК... Хоча до цього було по іншому звинувачував що це Я "бракована" і хвора, а як нарешті налаштувала медикаментозно гормони вийшло завагітніти він ніяк не відреагував, ніби я сказала щось буденне... І тут сталося, кровотеча, викидень, я в лікарні, а він навіть не хотів зі мною їхати, типу "чим я там допоможу" за операцію і всі процедури пішло 20 тис. я оплатила він і копійки не дав, не підтримав, в палату зайшов тільки моя мама натиснула, що "йди до неї" а він сидить в телефоні грається... "А чого буду вдиратися ще ментів викличуть" 😥 склалося враження, що він радий, що так сталося...
Скажіть це нормальна поведінка чоловіка? чи мені перелаштовувати себе що це всі такі чоловіки, які лише вимагають щоб сексуально їх задовільняти, а натомість ти маєш все сама собі купувати, себе утримувати, свої забаганки виконувати, підтримки немає (батьки тільки підтримують) ?
Чи я просто собі уявила гарну картинку сімейного життя а натомість отримала відчуття що біомусор, який має все робити, бо я жінка, а від нього чаю не допросишся чи пересунути меблі з першого разу?