Question

21-05-2024

Доброго дня!
Я не відчуваю, що заміжня, що є чоловік, ні морально, ні фізично, ні матеріально... Життя особливо не змінилося окрім того що додалося більше турбот: готування їсти, прибирання, задовольняти чоловіка (де я чую що погано це роблю) ... При цьому він як жив так і живе ...
Зробив винну, що це я хотіла дитину, він не хотів, звинуватив, що дитина не його, потрібно ДНК... Хоча до цього було по іншому звинувачував що це Я "бракована" і хвора, а як нарешті налаштувала медикаментозно гормони вийшло завагітніти він ніяк не відреагував, ніби я сказала щось буденне... І тут сталося, кровотеча, викидень, я в лікарні, а він навіть не хотів зі мною їхати, типу "чим я там допоможу" за операцію і всі процедури пішло 20 тис. я оплатила він і копійки не дав, не підтримав, в палату зайшов тільки моя мама натиснула, що "йди до неї" а він сидить в телефоні грається... "А чого буду вдиратися ще ментів викличуть" 😥 склалося враження, що він радий, що так сталося...
Скажіть це нормальна поведінка чоловіка? чи мені перелаштовувати себе що це всі такі чоловіки, які лише вимагають щоб сексуально їх задовільняти, а натомість ти маєш все сама собі купувати, себе утримувати, свої забаганки виконувати, підтримки немає (батьки тільки підтримують) ?
Чи я просто собі уявила гарну картинку сімейного життя а натомість отримала відчуття що біомусор, який має все робити, бо я жінка, а від нього чаю не допросишся чи пересунути меблі з першого разу?

Питання від: Стелла; Вік: 28

подобається запитання?

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

21-05-2024 12:16:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366080 для Яна Дмитрівна

Ніяк не справляюся з його поведінкою, я перетворилася в грубу, істеричну та нервову особу, не хочеться йти додому з роботи... Тому що він не ніяк не змінюється, елементарні побутові зауваження це типу "я до**алася, тобто я як тварина(жінка) не маю права щось сказати, натомість він хоче сексу тричі на день,я маю його постійно хотіти, хоча я не хочу його, бо його поведінка і те що він говорить, а іноді обзиває, по різному відбиває всякий інтим

Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо

21-05-2024 12:34:40Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366083 для Яна Дмитрівна

Морально хочеться відійти від цієї невдалої вагітності, робити те що мені хочеться якісь маленькі радощі, яких немає....

І через якийсь час завагітніти, а там і сама буду виховувати, важче як зараз вже не буде, бо який сенс від такого чоловіка не знаю, коли просиш відсунь ліжко бо важко заходити його відповідь "ще ж пуза немає так перелазь" і доводиться самій тягнути, а тепер думаю чи не спровокувало цей викидень

21-05-2024 15:32:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366081 для Алла Володимирівна

Навіть не знаю... Терпляча бо дурна, дурна бо терпляча, якщо чесно на початку він по іншому себе вів, чи то я його зіпсувала, але біля нього я стала агресивнішою, нервовою, істеричною, він постійно звинувачував що я гуляю при цьому він один єдиний чоловік в моєму житті але він все одно не задоволений.... Як він обзивав😥 я напевно мала все кинути і залишитися без роботи без друзів без рідних і тільки його задовільняти але це НЕ НОРМАЛЬНО.... Да і вибір був не великий серед чоловіків, напевно самооцінка у мене дуже погана оскільки повелася на його наполегливість, а тепер доводиться це терпіти та жалітися... Тепер важко буде заставити себе поважати ... Я маю сама поставити все на місце, бо якщо не він то інший буде так само морально гнобити та не цінити мене

22-05-2024 00:14:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366100 для Валентина Михайловна

Батьки - це тільки мама, яка була і за батька і за матір, завжди допомагала, підтримувала і далі продовжує... Прикладу чоловіка не було, тому доводиться інтуїтивно все робити, зізнаюся не завжди вірно напевно себе веду, тому складно оскільки не знаєш як вчинити, як правильно сказати чоловіку, як правильно зреагувати на якісь слова чи приємні чи не дуже приємні.... Але впершу чергу стараюсь тримати свої кордони, як радила психолог на сеансі, хоча ці старання можуть перерости в конфлікт бо він не розуміє що кордони, друзі тощо

22-05-2024 11:25:29Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366121 для Алла Володимирівна

Дякую, я прийму це до уваги) 😊

24-05-2024 13:14:30Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 366187 для Андрей Ластовляк

Дякую, за відповідь) порадьте як чоловік, як можна "помякше" робити зауваження, чи прохання, щоб чоловік не думав і не вважав, що я до нього додовбуюсь і придираюся, тому що щоб не сказала яким би тоном, що не роби так, він думає що я хочу "домахатися", що мені все не подобається, от як ? Що це не викликало скандал? 😊 Дякую

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Висловилося: 1

denvw8749

24-05-2024 Це безумовно дуже складна ситуація, і розумію, чому вона викликає у тебе стурбованість і невпевненість. Відносини між партнерами мають бути основані на взаємному повазі, розумінні і підтримці, а не на односторонній вимозі чи відчутті обов'язку з боку одного з партнерів.

Нормально, щоб брати на себе обов'язки в сім'ї, але це повинно бути взаємним і рівноправним процесом. Якщо ти відчуваєш, що покладаєш на себе надто багато відповідальності, а твій чоловік не демонструє зацікавленості у спільному житті і не допомагає тобі в труднощах, це може бути підставою для серйозного обговорення ваших відносин.

Спробуйте відкрито поговорити з ним про свої почуття і очікування від ваших відносин. Важливо визначити, що кожен з вас очікує від цих відносин і як ви можете підтримувати один одного. Якщо цей розмова не допомагає і він не проявляє бажання змінити свою поведінку, можливо, варто звернутися до спеціаліста (психолога чи консультанта з сімейних відносин) для отримання додаткової підтримки і порад.

Не забувай, що твоє щастя і самоповага також дуже важливі, і ти маєш право на взаємну, рівноправну та підтримливу пару.

підтримують: 1

24pm0cd2

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

20-05-2024 Як налагодити відносини між сестрами

20-05-2024 "Напрягає" сестра чоловіка. Це моя ревність чи справді порушення кордонів нашої сім'ї з її боку?

19-05-2024 Муж смотрит на голых женщин

01-05-2024 Бросают близкие люди

26-04-2024 Як як поважати свого партнера і давати йому таке відношення яке він хоче бачити ?

08-04-2024 Обидно на слова мужа - чувствуя себя «не достаточной» еще больше

08-04-2024 Где граница между ежедневными конфликтами и абъюзом?

07-04-2024 Больно от реакции мужа на ссору - в конце концов сказал «ну убей себя»

28-03-2024 Чи варто перевіряти чоловіка?

26-03-2024 Сімейні стосунки

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 1 · 2024-05-21 12:07:47

Доброго дня. Дуже співчуваю Вашому не простому досвіду, і що по більшій мірі Вам доводиться справлятись самостійно.

цитата:

Скажіть це нормальна поведінка чоловіка?

- А якщо хтось скаже, що це поведінка адекватна, Ви теж почнете так вважати? Чи самі Ви її такою розцінюєте?

Звісно, якщо відповідати все таки на Ваше питання, то це не нормальна поведінка людини загалом. Принаймні для тих стосунків у яких Ви перебуваєте. З Ваших слів Ваш чоловік грубий та жорстокий, байдужий і холодний, знецінюючий і маніпулюючий.
Але важливіше тут питання в тому, як Ви обходитесь із його поведіною?

Чи тількии ствердження його поведінки як не нормальної Ви хотіли б б тут отримати?

score 1 · Answer 2 · 2024-05-21 12:13:11

Стелла, вітаю!

Щиро співчуваю вашій втраті та становищу! Ні, поведінка вашого чоловіка не є нормою. За описом він схожий на нарцисичну особистість. Прикро, що ви сумніваєтесь в цьому, бо і обставини і ваші відчуття говорять, що це неадекватно.
Допускаю, що у вас є питання самооцінки, самоцінності, тому що ви ж не з проста обрали собі такого закоханого в себе чоловіка?
Доречі, а що вас тримає разом? Для чого він вам? До якої точки вас можна морально нищити? Чи знаєте як з вами не можна і як готові себе захищати, відстоювати?

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 3 · 2024-05-21 12:22:27

З цим дійсно складно справлятись. особливо з фокусом змін від чоловіка. Чому він мав би змінюватись? Чи хоче він змінюватись? Чи його щось не влаштовує? Виглядає так, ніби для його змін - немає причин.

А чого б хотіли Ви? Як Ви бачите можливість покращення для себе? Полегшення? Що Ви могли б зробити, щоб стало Вам краще? Що хотіли б отримати? Які стосунки мати і чи можливо це(реалістично) з цим чоловіком? Та як?

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 4 · 2024-05-21 12:58:58

Дуже вірно і важливо, що Ви про це кажете. Викидень який Ви пережили, це велика втрата і дійсно краще бути уважною до себе і отримати допомогу чи підтримку, якщо відчуваєте, що Вам це потрібно.

Для початку важливо відновитись Вам, не тільки фізично але і психологічно. Дайте собі час для відновлення, переживання, перед новою вагітністю налагодити умови свого життя, свлє благополуччя, більше задоволення та радощів, спокійна обстановка, якісний відпочинок та комфорт. З цим чоловіком чи без нього, це в ваших силах. Більше відстоювати себе, орієнтуватись на те що Вам потрібне і хочеться.

score 2 · Answer 5 · 2024-05-21 17:34:39

Доброго дня, Стелло!

цитата:

ЧИ ВСІ ЧОЛОВІКИ НЕ ПІДТРИМУЮТЬ, НЕ ДОПОМОГАЮТЬ СВОЇМ ЖІНКАМ??

Співчуваю Вашій втраті. Бажаю Вам якнайшвидше відновитись в усих сенсах слова.

А тепер щодо Вашого питання.
Звісно, не всі чоловіки так себе поводять як Ваш. Але проблема не стільки в чоловіках чи жінках, а в тому, наскільки дорослі психологічно люди перед тим, як укласти шлюб(!)
На що вони звертають увагу, коли знайомляться? Чи поспішають стати сім'єю так і не пізнавши свого партнера?
Яку самооцінку мають? І тому подібне.

цитата:

Я не відчуваю, що заміжня, що є чоловік, ні морально, ні фізично, ні матеріально...

Мені здалося, що Ви щось важливе пропустили або закривали очі на характер і поведінку чоловіка. Ну не міг він кардинально змінитись і змінити свої цінності, перетворившись з уважного, турботливого, люблячого - в байдужого, жадібного і чужого!
Ось і підтвердження мого припущення -

цитата:

При цьому він як жив так і живе ...

Тому питання лише до Вас. Навіщо терпите таке зневажливе ставлення до себе? До того ж, здається, про любов між вами навіть говорити якось незручно. Що скажете з цього приводу?

цитата:

Чи я просто собі уявила гарну картинку сімейного життя

Напевно, що так. Тим більше варто узяти до уваги, що уявлення про реальність аж ніяк не співпадає з реальністю. Завжди будуть неспівпадіння і невідповідності. Натомість побудова сім'ї і розбудова стосунків передбачає розуміння того, як це робити. І не тільки розуміння, а ще й уміння.

А головна умова тут - повага до себе, заборона будь-кому себе знецінювати

цитата:

натомість отримала відчуття що біомусор, який має все робити, бо я жінка, а від нього чаю не допросишся чи пересунути меблі з першого разу?

score 2 · Answer 6 · 2024-05-21 20:17:27

Сочувствую вам по поводу беременности. Это тяжелая утрата.
Не все такие мужчины. Скорее вы такого выбрали в силу, скорее всего, своего детско-родительского опыта и плохого отношения к себе самой.
Чтобы обращать внимание на других мужчин, строить с ними отношения, вам нужно для начала разобраться с тем, как вы относитесь к себе. И вначале научиться любить себя, а потом найдется тот, кто будет любить и заботиться о вас.
Какие у вас отношения с родителями?
Какие отношения между ними?

Ксенія Шалімова психолог Київ · Answer 7 · 2024-05-22 01:53:11

цитата:

Батьки - це тільки мама, яка була і за батька і за матір, завжди допомагала, підтримувала і далі продовжує... Прикладу чоловіка не було, тому доводиться інтуїтивно все робити

Прикладом чоловіка може бути для вас
1. сімейна історія про тата
2. думки мами щодо чоловіків
3. чоловіки мами
4. мамині відносини із чоловіками.
Тож, які у вас є приклади чоловіків, окрім вашого чоловіка?

Answer 8 · 2024-05-22 08:38:54

Стелло, доброго ранку!

цитата:

Прикладу чоловіка не було, тому доводиться інтуїтивно все робити, зізнаюся не завжди вірно напевно себе веду, тому складно оскільки не знаєш як вчинити, як правильно сказати чоловіку, як правильно зреагувати на якісь слова чи приємні чи не дуже приємні....

Навряд чи існує розподіл на "правильно" і "не правильно".Проте саме він утруднює Ваш вибір, ускладнюючи життя.
А що є, вірогідно, спитаєте Ви? Відповім - є рішення, які базуються на Ваших бажаннях і потребах, на почуттях(!)
От, наприклад, якась дія чоловіка щодо Вас викликає обурення. То, напевно ж, не варто приховувати свою реакцію. Слід сказати, щоби почув і зробив висновки. А якщо не чує і чути не хоче, то цьому ніяк не зарадиш.

І ще одна думка і водночас висновок з практики роботи та власного досвіду. Ви не можете бути зацікавленою у стосунках з чоловіком, більше, ніж він у стосунках з Вами(!) Викривлення цього принципу логічно призведе до залежності, диктату когось одного, маніпуляцій та інших поганих наслідків.

цитата:

Але впершу чергу стараюсь тримати свої кордони,

Напрямок, загалом, життєствердний. Тому варто в подальшому розвивати навички йти цим шляхом послідовно, виважено, з турботою про себе.

Відредаговано автором 22-05-2024 08:40:06

Answer 9 · 2024-05-22 10:30:11

Прикро, що ви пишете про себе «терпляча, бо дурна». Це ж маркер самовідношення і ваш чоловік відповідно до вас ставиться. Потрібно пропрацювати свою самоцінність. У вас нарцисична травма (це не розлад), і як наслідок нарцисичний чоловік. Чи розумієте ви реально, що нарциси токсичні і неемпатичні? Не думаю, що він змінився, просто коли люди починають жити разом, маски спадають, ідеалізація один одного нівелюється і стає очевидним хто є хто.
Я би радила вам регулярну довготривалу психотрепію!

Ксенія Шалімова психолог Київ · Answer 10 · 2024-05-23 01:53:32

цитата:

Скажіть це нормальна поведінка чоловіка? чи мені перелаштовувати себе що це всі такі чоловіки

Не нормальна, якщо для вас неприйнятне приниження та знецінювання. І нормальна, якщо вам це ок і ви готові це терпіти. Ні, не всі чоловіки таки. Є різні чоловіки, які відносяться до жінок по-різному. Зрозуміло, що ви написали на сайт, де багато спеціалістів давно пропрацювали такі теми у особистій терапії, і на таке точно не згодяться. Але у світі багато різних відносин. Про нормальність відносин можна судити так "Чи мені добре у цих відносинах? Чи влаштовують вони мене? Чи хочу я виховувати дитину із цією людиною? Чи можу я миритися з його проявами і відчувати себе щасливою?"
Якщо ви вже кажете про перелаштування - то думаю ви знаєте відповідь. Вам там погано. І запевняти себе у тому, що всі чоловіки такі - просто спосіб залишитись у цих відносинах і нічого не змінювати. Якщо вам важко наважитись щось змінити - спробуйте звернутись до психотерапевта і знайти для себе варіанти, як вам налагодити життя без екстремальних змін і рішень. А вже потім робити якісь серйозні кроки.

Наталия Горская психолог Київ · Answer 11 · 2024-05-23 14:09:18

Стелло, приклада чоловіка не було в родині, так буває.
Але є інші приклади, оточення, фільми , книжки.
Якого ставлення до себе Ви б хотіли?

З ваших дописів можна припустити, що Ви відчуваєте, як "мало б бути ".
Але , як на мене, Ви не впевнені в тому, що "заслуговуєте" отримати свій максимум- увагу, турботу, щирість, надійність.

Ви маєте відчуття що є нормальним для Вас- адже Вам неприємно те, як ставиться до Вас чоловік.

Але Вам важливо було б розібратися, як так сталось, що Ви це все не тільки терпіли, але й плануєте терпіти надалі?
Заради чого?
"Гірше вже не буде "- а хіба не варто позбавлятись в житті того, що його погіршує?

Чоловіків в світі багато дуже різних .
Поруч з Вами буде САМЕ той, якого Ви оберете для цього.
І поводити себе він буде саме так, як Ви дозволите з собою вчиняти.

І тут вже питання до Вас - терпіти те, що неприємно, бо хтось скаже , що "інакше не буває", чи жити , спираючись на свої відчуття "так мені добре/не добре ".

Андрей Ластовляк психолог · Answer 12 · 2024-05-24 12:41:06

Ця ситуація звучить дуже складно і болісно, і ви точно не одинокі у своїх почуттях. Це не нормальна поведінка чоловіка, і важливо зрозуміти, що ви заслуговуєте на повагу, підтримку та розуміння у вашому сімейному житті.

Поведінка вашого чоловіка, як ви описали, викликає серйозні питання стосовно його емоційної підтримки та відношень у вашому шлюбі. Недостатнє реагування та відсутність емпатії у важких ситуаціях, таких як ваша втрата, не є знаком здорових відносин.

Така поведінка може викликати в вас болючі почуття неприйняття, односторонності та недолюбленості, і ви маєте повне право висловити свої почуття та вимоги відносно вашого шлюбу.

Переоцінка сімейного життя не завжди означає, що ви уявляли собі ідеальну картинку. Важливо створювати здорове, взаємоповагу та підтримку середовище у вашому сімейному житті. Шлюб має бути взаємним партнерством, де обидва партнери взаємодіють, співпрацюють та підтримують один одного у всіх аспектах життя.

Я рекомендую вам відкрито обговорити свої почуття та сподівання з вашим чоловіком. Це може бути складно, але відверта комунікація є ключем до будь-яких здорових відносин. Якщо ваш чоловік не готовий слухати та реагувати на ваші потреби, то можливо, буде корисно звернутися до психолога або сімейного терапевта для професійної підтримки та порад.

Не забувайте, ви заслуговуєте на щасливе, здорове та взаємоповагуване життя. Не соромтеся звертатися за допомогою і підтримкою, коли вам це потрібно.

Андрей Ластовляк психолог · Answer 13 · 2024-05-25 17:16:20

цитата:

Дякую, за відповідь) порадьте як чоловік, як можна "помякше" робити зауваження, чи прохання, щоб чоловік не думав і не вважав, що я до нього додовбуюсь і придираюся, тому що щоб не сказала яким би тоном, що не роби так, він думає що я хочу "домахатися", що мені все не подобається, от як ? Що це не викликало скандал? 😊 Дякую

Використовуйте "Я"-висловлювання: Зосередьтеся на власних почуттях та потребах, а не на поведінці чоловіка.
Описуйте конкретну поведінку: Чітко поясніть, що саме вас турбує.
Пропонуйте альтернативи: Замість критики, дайте конструктивні поради.
Виберіть вдалий час і місце: Говоріть, коли ви обидві спокійні.
Будьте терплячі: Зміна поведінки потребує часу.

Чи всі чоловіки не підтримують, не допомогають своїм жінкам??

Поради відвідувачів