Ось і до мене дійшла черга поділу майна... А чоловік, схоже, не знає, на яку сторону стати...

У шлюбі 10 років, прекрасний чоловік, дітки... Одне слово, я справді щаслива.
І ось із чоловіком вирішили купити нову машину. Частину суми плануємо позичити у чоловікової сестри, бо нам не вистачає... І все б нічого, але постало питання, на кого цей автомобіль зареєструвати. Скажу відразу, що у мене немає водійського посвідчення, я не вмію водити... Тому на роль власниці надто не претендувала, мені комфортно, коли коханий мене возить, куди потрібно. Чоловік же працює у відповідних органах, і, щоб було менше "запитань" вирішує, що авто буде зареєстроване на мені, як дружині... І тут почалося... Мама чоловіка, дізнавшись про це, почала відмовляти його, мовляв, авто має бути на ньому! Почала наводити різні аргументи, зокрема той, що раптом війна закінчиться, і вона попросить його відвезти її на Батьківщину, у Білорусь, до рідних у гості, і тому подібне (а оскільки я буду власницею, без мене вони кордону не перетнуть) і т. д.
Скажу чесно, чомусь стало неприємно... Та й чоловік, бачу, замислився над цим... Додам, що він дуже піддається чужій думці. Аргументував мені тим, що треба все зробити грамотно. А ДАЛІ - ЯК У ФІЛЬМАХ ПРО ПОДІЛ МАЙНА....)))
Я стаю холодна, дуюся, бо розумію звідки вітер віє.... Чоловік дивиться на мене розгублено, а потім додає: та не хвилюйся, на тобі авто буде, заспокойся!
З одного боку, ЙОГО сестра позичає кошти на авто, ВІН буде за нього виплачувати гроші, і ВІН буде їздити за кермом.... То хай воно і буде на ньому. Значно гірше було б, якби наше авто вирішили переоформити на свекруху....)))
АЛЕ ЧОМУ МЕНЕ ВСЕ ЦЕ ТАК ТРИГЕРИТЬ?
Найсмішніше в цій історії, що якби ВІДРАЗУ чоловік оформляв авто на себе, цього всього виру емоцій з усіх сторін не було))) (я б не засмутилася, що його родичі почали відмовляти).
Допоможіть розібратися! Дякую! І як чоловіку донести правильно свої почуття?