Чому подобаюся чоловікам значно старшим за мене, але не подобаюся ровесникам?

За все життя тричі закохувалася, але жодного разу відносини не розвивалися. Вперше - у старшій школі почуття виникли до вчителя. Згодом виявилося, що він мав дівчину, з якою незабаром одружився. Вдруге - у колегу на роботі (вже після завершення університету). Спілкувалися у соцмережах, обмінювалися привітаннями на свята. Далі і це спілкування припинилося. Після того намагалася ходити на побачення, будувати відносини. Все не те. Лише одні із них були довготривалими (півтора року і зі спільним проживанням). Розійшлися з моєї ініціативи: не відповідала його фінансовому і кар\'єрному рівню, не тягнула свої дві роботи і виконання домашніх справ. Нещодавно на роботі познайомилася із чоловіком, з яким приблизно одного віку. І це якраз і є те третє кохання за все моє життя. Однак, окрім робочого спілкування, яке припинилося у силу завершення спільної роботи над проєктом, ніякого розвитку у спілкуванні не сталося. Хоча мені здавалося, що я йому цікава. Водночас завжди (принаймні останні 10 років) мені завжди виявляли знаки уваги чоловіки, які старші за мене на 10-15-20 років. Так, це приємно, але жоден із них мене не захоплює як "чоловік". Зараз теж є такі знаки уваги від значно старшого чоловіка. Він надзвичайно розумний, розважливий, ввічливий й ерудований, хоча розлучений і має двох дорослих дітей (фактично мого віку). Ніби й розумію, що час не грає на мою користь, потрібно встигнути реалізуватися як жінка (народити дитину для себе), але не можу себе пересилити і намагатися бути з тим, до кого "не тягне". При цьому (через різницю у віці? через те, що його діти фактично мої ровесники?) остерігаюся, аби нас бачили разом. До того ж відчуваю себе, ніби у якійсь дитчій позиціїю Що зі зі мною не так? Чому з ровесниками (чи старшими чоловіками на +/-5-8 років) я не можу побудувати відносини? Або я їм не цікава, або відносини просто не розвиваються. Чому я маю виразну увагу від значно старших чоловіків? І чи варто намагатися будувати відносини зі страшим чоловіком, який, нібито, готовий до серйозних відносин, не маючи до нього взаємності?
Про себе. 32 роки. Вища освіта. Поєдную роботу в офісі і в освітній сфері. Багато читаю. Намагаюся потсійно займатися саморозвитком і спортом. Виросла у повній сім\'ї.
Буду вдячна за поради!